ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04.06.2010 року  Суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Пташкіна А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради неправомірними та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2009 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син – ОСОБА_2, після чого вона стала на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради Луганської області, яке виплачувало їй щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною у розмірі з 01.10.2006 р. – 31.12.2007 р. у розмірі 90,00 гривень щомісячно; з 01.01.2008 р. по 28.05.2009 р. у розмірі 130,00 гривень щомісячно. Позивачка зверталась до відповідача  щодо  перерахунку  державної допомоги  по догляду за дитиною до трьох років, однак, у задоволенні такої вимоги їй було відмовлено. На думку позивачки,  державна допомога  по догляду за дитиною  до трьох років сплачувалась їй  у розмірі меншому ніж це передбачено діючим законодавством. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2006 по 28.05.2009 р. у розмірі 14053,00 гривень.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому 25.05.2010 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради позов не визнав. В своїх запереченнях відповідач посилався на наступне. Позивачем пропущено строк позовної давності передбачений ст. 99 КАС України. Позивачці державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається згідно ст. 56 Закону України “Про державний  бюджет України на 2007 рік”, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менш 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

19.12.2006 року ЗУ “Про Держаний бюджет України на 2007 рік” статтею 71 дію частини першої ст. 15 та п.13 розділу VШ прикінцевих положень ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” було призупинено, у частині виплати допомоги при народженні дитини та до досягнення нею трирічного віку у відповідності з законом прямої дії, таким чином у відповідача не було жодних підстав для перерахунку допомоги при народженні дитини у відповідності до ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

п.23 п.п.7 розділу П ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік” ЗУ про внесення змін до деяких законодавчих актів України ч.1 ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” статтю відповідно до якої сплачується допомога було змінено та викладено у редакції відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень, що дорівнює виплаті щомісячно у сумі 144,10 гривень.

Допомога по догляду за дитиною згідно п.8 ст.23 розділу П Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в ЗУ “Про державний бюджет на 2008 рік” дорівнює різниці з 01.01.2008 року – 50%, з 01.01.2009 року – 75%, з 01.01.2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Призначення соціальних виплат здійснюється ними автоматизовано, згідно з програмним забезпеченням яке розробляється та надходить від інформаційно-обчислювального центру Міністерства праці та соціальної політики, тому вважають, що неправомірні дії з боку відповідача відсутні, у зв’язку із чим  просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, згідно із діючим законодавством.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Судом встановлено, що позивачка має сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.4).

З 18.09.2006 року позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як незастрахована особа з 18.09.2006 р. – 31.12.2007 р. у розмірі 90,00 гривень щомісячно; з 01.01.2008 р. по 28.05.2009 р. у розмірі 130,00 гривень щомісячно. Вважаючи, що вказана допомога виплачувалась відповідачем з порушенням чинного законодавства, позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок допомоги у відповідності до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми», однак листом № 1082 від 18.03.2009 року у задоволенні такої вимоги відповідачем було відмовлено (а.с.7).

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з наступними змінами та згідно п. 22 постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми” з наступними змінами, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за шість місяців, але не менш як 130 грн.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких належать працівники управління, діють тільки на підставі та у межах повноважень, які передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 4 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а згідно ч.1 та ч.2 ст. 23 цього Кодексу будь-які зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

    Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2006 році визначеній згідно з ст. 15 та п.3 розділу “Прикінцеві положення” ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та згідно ст.. 61 ЗУ “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3235-ІУ у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менш 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Дію статті 12 та ч.1 ст.15, п.3 розділу УШ “прикінцеві положення”, ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” на 2006 рік зупинено.

Статтею 56 ЗУ “Про державний  бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У встановлено, що допомога по догляду за дитиною до 3-х років призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менш 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.  

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру  вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.  

Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути причиною у відмові у позові, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності коштів Державного бюджету України.

Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. відповідно до частини 1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Тобто, з моменту прийняття рішення  Конституційного суду України, відповідач мав провести  розрахунок та виплати  допомогу позивачці, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31  грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

Разом з цим, суд вважає, що позивачкою пропущено строки звернення до суду, оскільки  вона звернулась до суду лише у квітні 2009 р., майже через два роки після оприлюднення рішення вищевказаного рішення Конституційного суду України, тобто  поза межами  встановленого ст.99 КАС України  однорічного строку давності.

Фактично позивачкою оскаржуються дії відповідача не з приводу не належного розгляду їх звернення, а дії з приводу виплати неналежного розміру допомоги за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., тому строк звернення до суду обчислюється з дня опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.07 р. щодо неконституційності положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року № 52), якими призупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, у зв’язку з чим строк для звернення позивачки до суду за захистом її порушених прав повинен обчислюватися саме з дня опублікування цього рішення.

  У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про підвищення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. (дата подачі позову – 21.04.2009 року), крім того, позивач у своєму позові не просила поновити їй строк для звернення до суду та не навела причин пропуску цього строку, а відповідач та третя особа наполягають на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про нарахування підвищення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років за вказаний період.  

У 2008 році п. 23 Розділу ІІ ЗУ «Про  Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.  не визнано таким, що не відповідає Конституції України і зміни внесені вказаним Законом до Закону України   “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” є чинними.

Таким чином, у 2008 році відповідач правомірно проводив виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, у межах бюджетних асигнувань.

Що стосується вимог позивачки за 2009 рік, то рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 р.  не були  визанні  неконституційними  внесені  п.23  Розділу  П ЗУ «Про  Державний бюджет України  на 2008 р.» від  28.12.07 р.  зміни  до ст. 15 ч.1  ЗУ  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,згідно з якими  допомога по догляду за дитиною  до досягнення  нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює  різниці між прожитковим мінімумом, встановленим  для працездатних  осіб, та  середньомісячним  сукупним доходом  сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше  130 грн. В зв’язку з чим вимоги в цій частині позову  задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, понесені позивачкою судові витрати не відшкодовуються.

              Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних  вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кам’янобрідського

районного суду м. Луганська                                                                                                                  А.О.Пташкіна