Справа № 3-633/2010 р.
П О С Т А Н О В А
09 червня 2010 року місто Долина
Долинського районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Пулика В.В.,
з участю секретаря судових засідань – Оленяк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського ВДАІ по обслуговуванню Долинського району про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТзОВ «Галицька торгова компанія», до адміністративної відповідальності не притягувався -
за ст. 41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,–
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 допустив порушення вимог законодавства про працю.
Правопорушення вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_2, займаючи посаду директора ТзОВ «Галицька торгова компанія, тобто будучи посадовою особою, допустив триваючі порушення законодавства про працю, а саме: при звільненні з роботи ОСОБА_3, яке мало місце 08.04.2008 року, їй не було вручено трудову книжку, а повідомлення про необхідність одержання трудової книжки було направлено 17.04.2008 року, чим порушив вимоги ст. 47 Кодексу законів про працю України.
Також, не було проведено в день звільнення повний розрахунок із ОСОБА_3, чим порушив вимоги ст. 116 Кодексу законів про працю України.
Окрім того, при виплаті заборгованої заробітної плати в березні місяці за січень місяць 2008 році в сумі 51,12 грн., а в травні місяці за березень місяць 2008 році в сумі 442, 55 грн., працівнику не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати, чим порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про працю».
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що в день звільнення гр. ОСОБА_4 відмовилась отримати трудову книжку та отримати розрахункові кошти про що було складено відповідні акти.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, вина останнього в судовому засіданні доведена матеріалами адмінсправи:
- актом перевірки № 09-10-060/32 від 16-19.04.2010 року (а.с.3-4), з якого встановлено, що під час проведення перевірки державним інспектором праці ОСОБА_5 встановлено, що директором ТзОВ «Галицька торгова компанія», як посадовою особою, допущено триваючі порушення законодавства про працю, а саме: при звільненні з роботи гр. ОСОБА_3, яке мало місце 08.04.2008 року, їй не було вручено трудову книжку, а повідомлення про необхідність одержання трудової книжки було направлено 17.04.2008 року, чим було порушено вимоги ст. 47 Кодексу законів про працю України.
Також, не було проведено в день звільнення повний розрахунок із ОСОБА_3, чим порушено вимоги ст. 116 Кодексу законів про працю України. Окрім того, при виплаті заборгованої заробітної плати в березні місяці за січень місяць 2008 році в сумі 51,12 грн., а в травні місяці за березень місяць 2008 році в сумі 442, 55 грн., працівнику не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про працю».
- копією наказу № 14/к від 29.01.2008 року про прийняття на роботу продавцем гр. ОСОБА_4 та копією наказу № 83/к від 08.04.2008 року про її звільнення.
- копією платіжної відомості № 1791 за січень 2008 року.
При таких доказах суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 41 КУпАП, оскільки він допустив порушення вимог законодавства про працю.
Суд вважає неправдивими показання ОСОБА_2, як такими, що спрямовані на ухилення його від відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки його показання в цій частині є не підтвердженими в судовому засіданні жодними доказами.
Накладаючи стягнення ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу: те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідним накласти стягнення ОСОБА_2, яке б відповідало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя: