УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-1522/2006 р. Головуючий у першій інстанції Мясківська І.М.
Доповідач Бітов А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 12 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Гайворонського С.П.
- Градовського Ю.М.
при секретарі - Білорусовій Г.О.
з участю: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Піщанської сільської ради №НОМЕР_1,
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення Піщанської сільської ради №НОМЕР_1, вказуючи, що рішенням Піщанської сільської ради №НОМЕР_1 над неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було встановлено опіку, яка була поручена ОСОБА_4. Скаржник вважає це рішення неправомірним, тому що він є батьком дітей і в змозі піклуватися про них сам.
Посилаючись на наведене і на підставі ст.ст. 248-1, 248-7 ЦПК України (1963 року), скаржник просив суд скасувати рішення Піщанської сільської ради №НОМЕР_1.
Голова Піщанської сільської ради скаргу не визнав, пояснивши, що 18 січня 2005 року, після тяжкої хвороби померла мати неповнолітніх дітей ОСОБА_5, яка разом з дітьми перебувала на отриманні у ОСОБА_4. - бабки дітей, тому опіка над дітьми була поручена ОСОБА_4.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені скарги на рішення Піщанської сільської ради №НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах вимог заявника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Розв'язуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки при вирішенні справи суд допустив суттєве порушення норм процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заявник оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно є суб'єктом владних повноважень. Таким чином між сторонами по справі наявний публічно-правовий спор.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 17 КАС України вирішення таких спорів є компетенцією адміністративних судів і дана справа повинна розглядатися за правилами КАС України.
Суд першої інстанції, в порушення вищенаведеної норми КАС України виніс по справі рішення, пославшись при цьому на процесуальні норми ЦПК України.
Дану справу не належить розглядати в порядку ЦПК України, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України зумовлює закриття провадження у справі.
Однак згідно п.7 Розділу VII (Прикінцеві та перехідні положення) КАС України - після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року ( 1502-06 ), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. (Абзац перший пункту 7 розділу VII в редакції Закону N 2953-ІV (2953-15) від 06.10.2005); такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року (1501-06, 1502-06, 1503-06) або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року (1798-12).
Оскільки скарга ОСОБА_1 подана з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу України (1963 року) провадження по справі не підлягає закриттю.
За таких обставин судове рішення по справі підлягає скасуванню.
Судова колегія вважає необхідним, скасовуючи судове рішення, прийняти по справі нову постанову по суті вимог заявника.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_5
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мали дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішенням Балтського районного суду від 22 жовтня 2003 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірваний. Діти залишилися з матір'ю.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 разом з дітьми мешкала у своєї матері ОСОБА_4. і перебувала на її утриманні.
18 січня 2005 року ОСОБА_5 після тяжкої хвороби померла.
Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилися на утримані бабки -ОСОБА_4. і проживали разом з нею.
Рішенням Гощанської сільської ради №НОМЕР_1 опікуном над неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначена ОСОБА_4.
Судова колегія вважає, що рішення №НОМЕР_1 Гощанською сільською радою прийнято з додержанням вимог ст.ст. 243, 244 СК України, підпункту 4 п.б ч.1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і в інтересах дітей .
Доводи заявника про порушення рішенням Гощанської сільської ради №НОМЕР_1 його прав, передбачених ст. 157 СК України судова колегія не приймає до уваги, оскільки заявник не позбавлений права брати участь у вирішенні питань щодо виховання дітей.
Більш того, оскільки заявник не позбавлений батьківських прав відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в силу вимог ч.2 ст. 157 СК України він зобов'язаний брати участь у вихованні дітей, а також в їх утримані (ст.ст. 150,155 СК України).
Рішення Гощанської сільської ради №НОМЕР_1 не створює заявнику жодних перешкод в здійснені прав і обов'язків, передбачених ст.ст. 150, 155, 157 СК України.
При вирішені справи судова колегія також приймає до уваги те, що заявник участі у виховані дітей не приймав, в школі де навчаються діти не був жодного разу, погано характеризувався по місцю роботи, зловживав спиртними напоями, за що був звільнений з роботи, на теперішній час не працює. Опитані в судовому засіданні судом першої інстанції неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що бажають проживати з бабкою ОСОБА_4, оскільки в будинку батька терпіли образи, були свідками лайок між батьками, неодноразово спостерігали, як батько б'є матір.
Враховуючи те, що по справі немає потреби в збиранні нових доказів і що взаємовідносини сторін судом першої інстанції вияснені повністю, але судом першої інстанції порушені норми процесуального права, судова колегія, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову в задоволені скарги ОСОБА_1 на рішення Гощанської сільської ради.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.З ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Балтського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволені скарги на рішення Гощанської сільської ради №НОМЕР_1.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.