Справа № 2-3630/10                    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

21 травня 2010 року                               м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

    за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” про внесення змін до кредитного договору,

                      ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом  про  внесення змін до кредитного договору, посилаючись на те, що в пп.6.2 кредитного договору, укладеного 3.06.2008 року з ЗАТ "Альфа-Банк",  судовий захист  прав та законних інтересів, які мають позивач та відповідач  в зв'язку з договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору  підлягають  остаточному вирішенні  у Постійно діючому  Третейському суді при всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз", дану умову вважає такою яка створює суттєвий дисбаланс прав і обов'язків відповідача і позивача, позбавляючи останнього його конституційного права на судовий захист прав та законних інтересів в судах загальної юрисдикції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив його задовольнити.

Представник відповідача в засідання не зявився, повідомлений належним чином з заявою про відкладення розгляду справи не звертався, і оскільки письмових заперечень по вимогам не направляв, то відповідно до положень ст. 224 ЦПК України суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.    

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з умов  кредитного договору, укладеного між ЗАТ „Альфа Банк” (зміна назви на ПАТ) і ОСОБА_2 3.06.2008 року, за яким останньому було видано кредит в розмірі 49000 доларів США зі сплатою 18%,  строком на 72 місяці.  Умовами даного договору передбачено пункт вирішення спорів, який додатковою угодою від 2.11.2009 року був викладений в новій редакції, де щодо вирішення спорів викладених у п.6.2 зазначено про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим Договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених  Сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають , або можуть виникнути між Сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору відбувається у Постійно діючому Третейському суді при  Всеукраїнській  громадській  організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту. Розгляду і остаточному вирішенню у  Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській  громадській  організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту підлягають в тому числі, але не виключно спори, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання) Договору, припинення  (розірвання) цього договору, стягнення неустойки, зміна умов договору, відшкодування завданих порушенням  Договору збитків, недійсність договору, неукладеність Договору, відновлення становища яке існувало до порушення Договору тощо.

Нормами  Конституції України, які є нормами прямої дії  гарантовано: ст.8  в Україні визнається і діє принцип верховенства права, гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.    

Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.    

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 цього ж Кодексу визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.    

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, також регламентується ст. 3 ЦПК України.    

Згідно ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів передбачених законодавством, здійснюється судом.    

Слідує зазначити, що правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.    

Рішенням Конституційного Суду України № 1-3/2008 від 10.01.2008р. було визначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин є видом недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування.    

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" № 1701-ІУ, спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Тобто, третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Крім того, розгляд спорів третейським судом є можливим лише при наявності згоди на це сторін договору.    

Відповідно до ст.203 ЦК України  зміст правочину  не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин,  який порушує публічний порядок, є нікчемним.    

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (недійсний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.    

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.    

Відповідно до ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.    

На підставі викладеного, аналізуючи норми, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, суд дійшов висновку, що встановлене в договорі застереження про розгляд спорів між сторонами договору виключно третейським судом є порушенням конституційних прав і свобод  ОСОБА_2 на його захист в  судовому порядку.    

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, шляхом внесення змін до п.6.2. кредитного договору № SME0013431 від 3.06.2008р.    

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215,224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

    Внести зміни  до пп.6.2 кредитного договору  №SME0013431 від 3 червня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк” та ОСОБА_2, та викласти його в наступній редакції: „Спірні питання, що стосуються виконання цього договору  підлягають вирішенню у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України”.

    Стягнути з публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачки поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Суддя: