ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.05.10 р.Справа № 13/43-10
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 358,14 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Іванченко І. С.- представник Регіонального відділення Фонду державного майна України, доручення №88 від 10.12.2009 р.;
від відповідача: ОСОБА_3
СУТЬ СПОРУ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 324,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 33,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов’язків щодо сплати орендних платежів за користування орендованим майном за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-834-ОД від 01.07.2003 р.
У судовому засіданні 15.04.10 р. від відповідача надійшла заява від 15.04.10 р. про те, що прізвище відповідача за паспортом „Бухал”, а тому вона не може приймати участь у справі у якості відповідача.
У судовому засіданні 22.04.10 р. представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №5733827 від 15.04.2010 р., відповідно до якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців записів щодо ОСОБА_4 не знайдено.
У судовому засіданні 20.05.10 р. представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №НОМЕР_1 від 20.05.2010 р., відповідно до якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців зареєстровано стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за реєстраційним №НОМЕР_2.
Відповідач у судовому засіданні 20.05.10 р. надала заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача, у зв’язку з чим просить господарський суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2003 р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-834-ОД (а.с. 6-8), відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно –вбудоване нежитлове приміщення площею 31,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі п’ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі ВАТ „Дніпровськпромбуд” (балансоутримувач), а орендар прийняв зазначене майно.
Відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 відповідачу була нарахована орендна плата (базова) за користування приміщенням у липні 2003 р. у розмірі 194,64 грн. (без ПДВ)
Згідно до п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п.3.3. договору орендна плата перераховується таким чином:
- 70% орендної плати у розмірі 136,25 грн. перераховується до державного бюджету України по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції;
- 30 % орендної плати у розмірі 58,39 грн. перераховується балансоутримувачу.
Орендна плата сплачується щомісяця у термін не пізніше 07 числа місяця за який здійснюється платіж (п.3.4. договору). Крім того, за п. 5.5. договору орендар (відповідач) зобов’язаний щомісячно не пізніше 07 числа звітувати орендодавцю (позивачу) та балансоутримувачу про внесення орендної плати з одночасним наданням копій платіжних доручень.
У відповідності із п. 3.6. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
В порушення п.п.3.4, 5.5 договору відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання передбачених договором та законом зобов’язань, не сплатив своєчасно орендну плату за користування майном.
Договір оренди було розірвано 01.06.2005 р. згідно наданого акту приймання-передачі, але заборгованість відповідача перед державним бюджетом у період з 07.03.2005 р. по 07.06.2005 р. становить 324,41 грн., що підтверджує розрахунок заборгованості з орендної плати за договором наданий позивачем (а.с. 11).
Таким чином, станом на 12.01.10 р. ( відповідно до розрахунків наданих позивачем –а.с. 10, 11) у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати на користь держбюджету, що складається із: 324,41 грн. - заборгованість по орендній платі та 33,73 грн. - пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
На час прийняття рішення у справі відповідачем не надано доказів сплати заборгованості та пені на користь позивача.
Згідно із п. 3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
У відповідності із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України ).
Проте, відповідач у судовому засіданні 20.05.2010 р. надав заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача.
З урахуванням особливостей статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 324,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 33,73 грн. –22.03.2010 року.
Спірні правовідносини, на підставі яких позивачем подано позов, виникли 01.06.2005 р. у зв’язку із розірванням договору оренди, про що повідомляє позивач у позовній заяві.
Таким чином, перебіг строку позовної давності до спірних вимог розпочався 02.06.2005 року, та закінчився, в силу вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, 02.06.2008 року.
Відповідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно п. 4 цієї ж статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Рішення підписано 31.05.2010 р.