Судове рішення #9704385


  

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 червня 2010 р.                                                                                № 2а-4943/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді                                                                Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                      Колтун Ю.М.

з участю представників

від позивача Круглій Ю.Б.;

від відповідача не з’явився,  


розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом Управління пенсійного фонду України у м.Дрогобичі Львівської області до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України у м.Дрогобичі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.

Підставою позовних вимог, є те, що від дати, коли закінчується строк на добровільне виконання рішення суду та дати винесення постанови про накладення штрафу пройшло лише два дні. А відтак, продовжує відповідач, управління було позбавлено можливості виконати рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити з вищенаведених підстав.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про день та час судового розгляду справи (телефонограмою з врахуванням скорочених строків розгляду справи), не представив заперечень на позовну заяву, а тому справа розглядається на підставі наявних матеріалів справи у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції  у Львівській області 17.05.2010 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа за №2а-830/09 від 29.03.2010 року, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області,  про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м.Дрогобичі Львівської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі  30% мінімального розміру пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та виплачення сум.

Даною постановою також встановлено позивачу строк для добровільного виконання до 24.05.2010 року.

Згідно положень ст.87 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

          З врахуванням положень вищенаведеної статті, державним виконавцем 27.05.2010 року було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства було винесено постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, оскільки позивачем не було представлено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин останнім у встановлений для цього строк.

Посилання позивача на те, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана ним лише за два дні до закінчення терміну, встановленого для добровільного виконання рішення суду, не беруться судом до уваги з наступних обставин.

Абзацом 4 підп.4.1.1 п.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за №74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.12.1999 року за №865/4158, (знаступними змінами та доповненнями), передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Враховуючи наведене, несвоєчасно отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не був позбавлений можливості звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про поновлення строку для добровільного виконання рішення, однак не скористався наданим йому правом на таке звернення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, то такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 червня 2010 року.

                       Суддя                                                                  В.Я.Мартинюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація