Судове рішення #9704160

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р.                                                                                    Справа № 2a-1911/10/0970

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Богусевич А.С.

          за участю сторін:

          представника позивача - Гордій М.Ю.,

          відповідача - не з'явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  Державної податкової інспекції в Косівському районі, вул. Незалежності, 101, м. Косів, Івано-Франківська область,      

          до відповідача:  СПД ОСОБА_2,  АДРЕСА_1,

          про стягнення заборгованості в сумі 1080,00 грн.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

 25 травня 2010 року ДПІ в Косівському районі звернулася з адміністративним позовом до СПД ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1080 гривень.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 1080 гривень.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованість не погашено. Просив позов задовольнити повністю.

          Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом подання заперечення на позовну заяву не скористався.

          Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, а позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

          Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.

          Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про  спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для  суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

          Податковий борг –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття 1 згаданого Закону).

          Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          В судовому засіданні встановлено, що СПД ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є суб’єктом підприємницької діяльності. Згідно заяви від 15.12.2008 року № 4958/К про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач переведений на спрощену систему оподаткування на 2009 рік. Відповідно до обраного виду діяльності та затвердженого Косівською РДА переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний був сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України в розмірі 120 гривень.

          З матеріалів справи слідує, що відповідач допустив заборгованість по сплаті єдиного податку на суму 1080 гривень. На виконання статі 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” року відповідачу надсилалась перша податкова вимога від 24.03.2009 року за №1/384 та друга податкова вимога від 27.04.2009 року за №2/781, які відповідачем отримано та залишено без виконання. Факт направлення відповідачу податкових вимог та факт отримання їх підтверджується копіями корінців податкових вимог.

          Враховуючи вищенаведене, податковий борг становить суму позовних вимог та підтверджується розрахунком заборгованості станом на 13.05.2010 року та іншими матеріалами справи.

          Вищевказана заборгованість в розмірі 1080 гривень боржником не сплачена на момент розгляду справи, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                           ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з СПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1080 гривень (одна тисяча вісімдесят гривень).

          Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          

          

          Суддя:                              /підпис/                                        Панікар І.В.

          

          Постанова складена в повному обсязі 22.06.2010 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація