ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2010 р. № 2а-5534/08/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі Новосад В.М.
представників:
від позивача –не з’явився,
від відповідачів –Тенета Н.Р., Баран Г.В., Палій Ю.В.,
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом Приватного підприємства лікувально-оздоровчого-навчального-центру (надалі ПП ЛОНЦ) «Вікторія»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Дрогобицькому районі Львівської області, прокуратури м.Трускавця, Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м.Трускавець у Львівській області, Державної податкової адміністрації (надалі ДПА) у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій і бездіяльності протиправними у зв’язку з невиконанням постанов суду та відшкодуванням матеріальних і моральних збитків,
В С Т А Н О В И В :
ПП ЛОНЦ «Вікторія»звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, прокуратури м.Трускавця, ДПІ у м.Трускавець у Львівській області, ДПА у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій та бездіяльності по невиконанню постав суду протиправними.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд визнати дії та бездіяльність прокуратури м.Трускавця, ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області та ДПА у Львівській області у зв’язку із невиконанням постанов суду протиправними; визнати рішення ДПІ у м.Трускавець у Львівській області за №128/26-2/20798879/1463 від 26.05.1998 року нечинним та скасованим; зобов’язати прокуратуру притягнути до кримінальної відповідальності винних в незаконних діях та нанесенні матеріальної та моральної шкоди. Також, позивач просить стягнути з Державного бюджету України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 20000000 грн. 00 коп. за втрату наукового матеріалу, і як наслідок, втрати можливості отримання Нобелівської премії; 12400 грн. 00 коп. неотриманої заробітної плати; 10085 грн. 83 коп. втрачених власних коштів при погашенні заробітної плати працівникам підприємства; 1198916 грн. 00 коп. неотриманого прибутку; 7290 грн 49 коп. надмірно сплаченого податку на додану вартість, 32256 грн. 00 коп. вартості незаконно вилучених речових доказів; 558157 грн. 68 коп. пені за кожен місяць затримки виплати компенсації за знищені речові докази; 1000000 грн. 00 коп. моральної шкоди; 765 грн. 00 коп. витрат на добові у зв’язку з відвідуванням судових засідань з виїздом в інші міста.
Підставами позовних вимог є невиконання органами прокуратури та державної податкової служби постанов Трускавецького міського суду від 15.02.200 року та від 11.11.2004 року, якими повернено позивачеві усі вилунені в нього речові докази. Окрім того, позивач вважає, що органом державної податкової служби неправомірно проведено перевірку та винесено податкове рішення, яким його зобов’язано сплатити суму податкового зобов’язання.
Неявка представників позивача, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду спору (повідомлення про вручення поштового відправлення №5993785), розцінюється судом як зловживання правом, спрямованим на затягування судового розгляду, та не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Представники відповідачів - органів державної податкової служби проти позовних вимог заперечили, просять застосувати наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст.99 КАС України, та відмовити в задоволенні позову.
Головне управління Державного казначейства України у Львівській області та органи прокуратури в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце судового розгляду.
Також, судом у відповідності до вимог ст.53 КАС України, судом відмовлено у клопотанні позивача про залучення третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників судового процесу, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Постановою Трускавецького міського суду від 15.02.2000 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 (президент ПП «ЛОНЦ «Вікторія») повернуто останньому вилучені під час обшуку речові докази.
Постановою цього ж суду від 11.11.2004 року також було повернуто ОСОБА_4 речові докази, вилучені у нього згідно протоколу обшуку від 05.02.1999 року по кримінальній справі №1-50-1999 та передані на зберігання у МГВПМ Дрогобицької МДПІ.
Враховуючи те, що дані судові рішення не було виконано, а речові докази не повернуто, позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними дій щодо невиконання цих рішень та відшкодування спричиненої моральної та матеріальної шкоди.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з матеріалами справи, позивач звертався з цивільним позовом до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неповерненням офісної техніки, яка була вилучена в якості речових доказів під час досудового слідства в кримінальній справі.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.12.2004 року згаданий цивільний позов був залишений без розгляду. Дана ухвала була скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18.04.2005 року та постановлену нову ухвалу про закриття провадження у справі, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.09.2007 року.
Провадження в даній справі було закрито з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в господарському суді.
Не зважаючи на те, що позивач у справі дізнався про порядок звернення до належного суду за захистом порушеного права 18.04.2005 року (набрання законної сили судовим рішенням), в господарський суд він звернувся лише 25.06.2007 року, як свідчить відбиток штампа канцелярії Господарського суду Львівської області, до прийняття ухвали Апеляційним судом Хмельницької області, як касаційним (14.09.2007 року).
Як передбачено ч.1 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
При цьому, суд вважає, що позивач, знаючи про порядок звернення до суду, не скористався своїм правом на звернення у встановлений законом строк, а тому причини пропущення такого не є поважними.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду та те, що відповідачі наполягають на застосуванні наслідків такого пропущення, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині, оскільки не встановлено поважності причин пропущення строку звернення за захистом порушених прав.
Щодо вимоги позивача про визнання рішення ДПІ у м.Трускавець у Львівській області за №128/26-2/20798879/1463 від 26.05.1998 року нечинним та скасованим, то така задоволенню не підлягає, оскільки позивач також пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Окрім того, зважаючи на те, що вимоги позивача про притягнення до кримінальної відповідальності винних в незаконних діях осіб та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої невиконанням рішень суду, нерозривно пов’язані з визнанням протиправними дій та бездіяльності відповідачів щодо невиконання цих рішень, суд відмовляє в задоволенні таких, оскільки у зв’язку з пропуском строку позовної давності не встановлено їх протиправності.
З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, то такі не належить стягувати з сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 червня 2010 року.
Суддя В.Я.Мартинюк