ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 р. № 2а-3146/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі Новосад В.М.
з участю представників:
від позивача –Шумейко А.В.,
від відповідача –Савченко П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Гермес-Трейдінг-Захід»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
ПП «Гермес-Трейдінг-Захід»звернулося в суд з позовною заявою до ДПІ у Галицькому районі м.Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2010 року за №0000551521/0 та від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та про визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року поданою 16.11.2009 року.
Заявою про уточнення позовних вимог від 31.05.2010 року, позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.01.2010 року за №0000551521/0, від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4; визнати неправомірними дії відповідача щодо невизнання та неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року за вх.№10214/ від 16.11.2009 року як податкової звітності. Також позивач просить зобов’язати орган державної податкової служби прийняти та облікувати згадану податкову декларацію як документ податкової звітності з усіма зазначеними у ній показниками датою подання 16.11.2009 року.
Позивач вважає, що орган державної податкової служби неправомірно застосував до підприємства штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством. Вважає, що дана декларація була подана у строки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, письмових заперечень проти позову на пропозицію суду не представив, а тому справа, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішується на основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
ДПІ у Галицькому районі м.Львова складено акт від 25.12.2009 року за № 3377/15-2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2010 року за №0000551521/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 170 грн. 00 коп., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями –170 грн. 00 коп.
За результатами процедури адміністративного оскарження дане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а позивачу надіслані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4.
Згідно висновків акту перевірки, позивачем, в порушення підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за №2181-III (з наступними змінами та доповненнями), не подано податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.
Відповідно до визначень ст.1 цього ж Закону, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Як передбачено підп.4.1.2 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, продовжується у згаданому підпункті, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Пунктом 7 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року за №778, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що ДПА в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази та розпорядження, організовує і контролює їх виконання. Рішення ДПА, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.
Відповідно до положень п.4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПА України від 31.12.2008 року за №827 (з наступними змінами та доповненнями), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього. На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп "Конфіденційно". На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп "ОТРИМАНО".
В матеріалах справи наявна податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, подана ПП «Гермес-Трейдінг-Захід»16.11.2009 року, на примірнику якої проставлено штамп «ОТРИМАНО»із зазначенням дати реєстрації та реєстраційного номеру.
Крім того, у відповідності до вимог підп.4.5 п.4 згаданих Методичних рекомендацій, передбачено, що якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».
Такої відмітки органом державної податкової служби проставлено не було.
Таким чином, враховуючи те, що податкова декларація зареєстрована контролюючим органом у встановленому порядку та не була не визнана ним як податкова декларація, остання згідно вимог чинного законодавства вважається прийнятою,
а тому відповідачем помилково було зроблено висновок про неподання податкової декларації та застосовано до позивача штрафні санкції.
Суд також звертає увагу, що за наявності додатку №5 до згаданої податкової декларації з відміткою «ОТРИМАНО», формальними підставами для невизнання податкової декларації є відсутність хрестику напроти рядка «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(Додаток №5 до податкової декларації).
Вимоги позивача з приводу визнання неправомірними дій відповідача щодо неприйняття податкової декларації задоволенню не підлягають, оскільки факт неприйняття декларації спростовується вищевикладеними обставинами.
Вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій органу державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації та щодо зобов’язання останнього облікувати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року як документ податкової звітності датою подання 16.11.2009 року, також не підлягають до задоволення, оскільки такі дії відповідача віднесені до його внутрішньої діяльності, а тому суд позбавлений можливості давати правову оцінку зазначеним діям чи зобов’язувати його вчиняти такі. Більше того, в матеріалах справи наявна податкова декларація з відміткою про її отримання.
З врахуванням того, що відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не представлено належних та допустимих доказів в підтвердження обставин правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що позов є підставний та обґрунтований в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, а тому в цій частині підлягають до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Окрім того, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Зі змісту ч.11 ст.171 КАС України, термін „нечинності” стосується нормативно-правових актів.
Враховуючи те, що позивачем оспорюються ненормативно-правові акти (акти індивідуальної дії), які він просить визнати нечинними, та положення абзацу 1 та 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд, встановивши протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, вважає за необхідне скасувати їх.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 21.01.2010 року за №0000551521/0, від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гермес-Трейдінг-Захід»(код ЄДРПОУ 34462554), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ів.Франка,51/4, 1 грн. 13 коп. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 червня 2010 року.
Суддя В.Я.Мартинюк