Справа № 2а-12602/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до Комінтернівського районного центру зайнятості про стягнення 594 гривень 57 копійок, суд -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до Комінтернівського районного центру зайнятості, в якому позивач просить зобов’язати Комінтернівський районний центр зайнятості перерахувати кошти в сумі 594,57 грн. на користь Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.
В своєму позові позивач зазначив, що у серпні-вересні 2007 року контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі проводилась планова перевірка у Новобілярської селищної раді за період 2006-2007 років, за результатами якої було встановлено, що між позивачем та громадянами укладались цивільно-правові угоди, відповідно до яких громадяни надавали позивачу послуги з наведення санітарного стану на території селищної ради, оплата яким здійснювалась по КЕКВ 1139 після прийняття послуг по актах прийняття виконаних послуг. Головним бухгалтером Новобілярської селищної ради на суми винагород, що виплачувались таким особам, були нараховані та сплачені внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Однак, за результатами перевірки контрольно-ревізійного відділу в Балтському районі було визначено, що з таких виплат страхові внески не нараховуються, що підтверджується ч.2. ст. 2 та п.4 ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Таким чином, з бюджету Новобілярської селищної ради безпідставно проведено видатки до державних цільових фондів, зокрема відділення ФССТВП у комінтернівському районі Одеської області в сумі 594,57 грн.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 14), в яких вказав, що під час проведення ним відповідної перевірки бухгалтером були надані всі необхідні документи, в тому числі табеля робочого часу, трудові угоди, де був прописаний нормовий робочий день працівників Новобілярської селищної ради. Позивач, на думку відповідача, намагається переконати суд, що працівники були прийняті на роботу не за трудовими, а за цивільно-правовими угодами, проте до перевірки йому надавались саме трудові угоди та табеля обліку робочого часу, де було протабельовано найманих працівників, на заробітну плату яких нараховувались страхові внески.
24.03.2010 року представник відповідача надала додаткові пояснення (а.с. 37), в яких зазначила, акт ревізії Новобілярської селищної ради, на який посилається позивач, складений 07.09.2007 року, а з позовом Новобілярська селищна рада звернулась із пропущенням встановленого ст.99 КАС України річного терміну для звернення до суду, що згідно із ч.1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, та наполягала на застосуванні судом вказаної норми КАС України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.
Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
У серпні 2006 року Новобілярською селищною радою укладались трудові угоди із фізичними особами, предметом яких визначалось проведення робіт по наведенню відповідного санітарного стану на території селищної ради у весняно-літній період, за які передбачалась відповідна оплата. Зазначений факт підтверджується наданими до суду копіями трудових угод від 01.08.2006 року № 17, укладеною із ОСОБА_1 (а.с. 45), № 18, укладеною з ОСОБА_2 (а.с. 46), №19, укладеною з ОСОБА_3 (а.с. 47), № 20, укладеною з ОСОБА_4 (а.с. 48), № 21, укладеною з ОСОБА_5 (а.с. 49), №22, укладеною з ОСОБА_6 (а.с. 50), № 23, укладеною з ОСОБА_7 (а.с. 51), № 24, уладеною з ОСОБА_8 (а.с. 52), № 25, укладеною з ОСОБА_9 (а.с.53).
Прийом виконаних робіт за зазначеними угодами приймався на підставі відповідних актів виконаних робіт (а.с. 54-61). Також до суду надані копії актів виконаних робіт, які датуються 2007 роком та свідчать про прийом аналогічних робіт, виконаних фізичними особами на підставі договорів, укладених у 2007 році (а.с. 62-70), проте, самі договори до суду не надані.
З 11.02.2004 року по 09.08.2007 року контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі проводилась ревізія формування і виконання бюджету та використання бюджетних коштів на утримання установ, що фінансуються з Новобілярського селищного бюджету, дотримання законодавства при використанні земель та комунального майна за період з 11.02.2004 року по 09.08.2007 року, за результатами якої був складений акт ревізії від 07.09.2007 року № 340-20/15 (а.с. 78-111). Як вбачається з цього акту, ревізією було встановлено, що з бюджету селищної ради незаконно проведено видатки до державних цільових фондів за ревізійний період по КФК 100203 КЕКВ 1139 у сумі 15063,13 грн., оскільки відповідно до п.1. ст.. 19, п.1. ст.. 14, п.1 ст. 11 Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування»такі виплати не оподатковуються обов’язковими податками, що підтверджено ст. 837 ЦК України.
До суду наданий реєстр по переплаті нарахувань до фондів по трудовим угодам за 2004-2007 роки, підписаний головним бухгалтером Малик В.А, в якому визначено, що сума такої переплати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття становить 594,57 грн. (а.с. 10-11). Суд критично оцінює наданий документ у якості доказу виникнення у позивача такої переплати, оскільки викладені у цьому документі відомості щодо суми такої переплати не підтверджені будь-якими доказами про сплату відповідних внесків безпосередньо до Фонду.
Відповідно до п.1. ч.1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Суб'єктами страхування на випадок безробіття відповідно до п. 2 цієї норми права є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованими особами згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, зокрема, є наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.
Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону визначено також, що страхувальниками на випадок безробіття виступають роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.
Одним із принципів страхування на випадок безробіття відповідно до ст. 2 Закону є обов'язковість страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 4 цього Закону визначений перелік осіб, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, до якого частиною 1 цієї статті віднесені особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Крім того, зазначеною нормою Закону також визначено, що особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору. Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, а також зазначені в абзаці третьому пункту 10 статті 1 цього Закону, набувають статусу платника страхових внесків відповідно з дня укладення цивільно-правового договору та утворення військового формування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства України, свідчить про те, що особи, які надають послуги відповідно до цивільно-правових угод, підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок безробіття, а страхувальником таких осіб в даному випадку повинна виступати Новобілярська селищна рада.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на ч. 4 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якої особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків, оскільки особи, з якими позивачем укладались угоди про надання послуг з наведення санітарного стану, не відносяться до кола осіб, на яких розповсюджуються положення визначеної норми Закону.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений ані сам факт переплати бюджетних коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ані обґрунтованість виникнення такої переплати, у зв’язку з чим вимоги позивача щодо стягнення 594,57 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Акт ревізії контрольно-ревізійного відділу в Балтському районі, яким були встановлені безпідставні видатки з місцевого бюджету у вигляді переплати страхових внесків, складений 07.09.2007 року. Адміністративний позов був поданий 12.11.2009 року, тобто, після спливу річного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач в своїх поясненнях вказує на пропущений позивачем строк, передбачений ст. 99 КАС України, та в судовому засіданні представник відповідача наполягала на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України.
На підставі встановленого суд вважає, вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 69-72, 86, 99-100, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до Комінтернівського районного центру зайнятості про стягнення 594 гривень 57 копійок - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 17.06.2010 року.
Суддя С.М.Корой
У задоволенні адміністративного позову Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до Комінтернівського районного центру зайнятості про стягнення 594 гривень 57 копійок - відмовити повністю.
17 червня 2010 року