Справа № 2а-12603/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області про зобов’язання перерахувати кошти у сумі 82 гривень 17 копійок, суд -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області, в якому позивач просить зобов’язати відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Комінтернівському районі Одеської області перерахувати кошти в сумі 82,17 грн. на користь Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.
В своєму позові позивач зазначив, що у серпні-вересні 2007 року контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі проводилась планова перевірка у Новобілярської селищної раді за період 2006-2007 років, за результатами якої було встановлено, що між позивачем та громадянами укладались цивільно-правові угоди, відповідно до яких громадяни надавали позивачу послуги з наведення санітарного стану на території селищної ради, оплата яким здійснювалась по КЕКВ 1139 після прийняття послуг по актах прийняття виконаних послуг. Головним бухгалтером Новобілярської селищної ради на суми винагород, що виплачувались таким особам, були нараховані та сплачені внески до відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Комінтернівському районі Одеської області. Однак, за результатами перевірки контрольно-ревізійного відділу в Балтському районі було визначено, що з таких виплат страхові внески не нараховуються, що підтверджується ст. 2, 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, з бюджету Новобілярської селищної ради безпідставно проведено видатки до державних цільових фондів, зокрема відділення ФССТВП у комінтернівському районі Одеської області в сумі 82,17 грн.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 13), в яких вказав, що під час проведення ним відповідної перевірки бухгалтером були надані все необхідні документи, в тому числі табеля робочого часу, головна книга, відомості нарахування заробітної плати та банківські документи, в яких не вказувалось, що трудові угоди включені у фонд оплати праці При перевірці цивільно-господарські договори та акти виконаних робіт йому не надавались, а зазначені відомості позивачем після перевірки не уточнювались.
29.04.2010 року відповідач надала доповнення до заперечень (а.с. 35), в яких зазначила, що акт ревізії Новобілярської селищної ради, на який посилається позивач, складений 07.09.2007 року, а з позовом Новобілярська селищна рада звернулась із пропущенням встановленого ст.99 КАС України річного терміну для звернення до суду, що згідно із ч.1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, та наполягала на застосуванні судом вказаної норми КАС України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.
Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, закріплені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Перелік осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку визначений у статті 8 Закону та включає у себе: 1) осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учнів та студентів навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) осіб, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Судом встановлено, що у серпні 2006 року Новобілярською селищною радою укладались трудові угоди із фізичними особами, предметом яких визначалось проведення робіт по наведенню відповідного санітарного стану на території селищної ради у весняно-літній період, за які передбачалась відповідна оплата. Зазначений факт підтверджується наданими до суду копіями трудових угод від 01.08.2006 року № 17, укладеною із ОСОБА_1 (а.с. 76), № 18, укладеною з ОСОБА_2 (а.с. 77), №19, укладеною з ОСОБА_3 (а.с. 78), № 20, укладеною з ОСОБА_4 (а.с. 79), № 21, укладеною з ОСОБА_5 (а.с. 80), №22, укладеною з ОСОБА_6 (а.с. 81), № 23, укладеною з ОСОБА_7 (а.с. 82), № 24, укладеною з ОСОБА_8 (а.с. 83), № 25, укладеною з ОСОБА_9 (а.с.84).
Прийом виконаних робіт за зазначеними угодами приймався на підставі відповідних актів виконаних робіт (а.с. 85-92).
Зі змісту укладених угод вбачається, що вони мають усі ознаки цивільно-правових угод. Так, ст. 21 КЗпП України визначений зміст трудового договору, відповідно до якої трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Сторонами вищевказаних договорів визначені Замовник та найманий працівник. При цьому досліджені договори не передбачають дотримання працівниками правил внутрішнього розпорядку, не містять обов’язків роботодавця щодо забезпечення умовами праці у відповідності із вимогами,визначеними у трудовому законодавстві України.
З 11.02.2004 року по 09.08.2007 року контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі проводилась ревізія формування і виконання бюджету та використання бюджетних коштів на утримання установ, що фінансуються з Новобілярського селищного бюджету, дотримання законодавства при використанні земель та комунального майна за період з 11.02.2004 року по 09.08.2007 року, за результатами якої був складений акт ревізії від 07.09.2007 року № 340-20/15 (а.с. 40-73). Як вбачається з цього акту, ревізією було встановлено, що з бюджету селищної ради незаконно проведено видатки до державних цільових фондів за ревізійний період по КФК 100203 КЕКВ 1139 у сумі 15063,13 грн., оскільки відповідно до п.1. ст. 19, п.1. ст. 14, п.1 ст. 11 Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування»такі виплати не оподатковуються обов’язковими податками, що підтверджено ст. 837 ЦК України.
До суду наданий реєстр по переплаті нарахувань до фондів по трудовим угодам за 2004-2007 роки, підписаний головним бухгалтером Малик В.А, в якому визначено, що сума такої переплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України становить 82,17 грн. (а.с. 10-11). Суд критично оцінює наданий документ у якості доказу виникнення у позивача такої переплати, оскільки викладені у цьому документі відомості щодо суми такої переплати не підтверджені будь-якими доказами про сплату відповідних внесків безпосередньо до Фонду. Позивачем взагалі не доведений факт сплати внесків до визначеного фонду.
Аналізуючи положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд встановив, що його дія не розповсюджується на осіб, які працюють на умовах цивільно-господарських угод, оскільки ст. 8 цього Закону визначений вичерпний перелік осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку, та особи, які надають послуги на підставі цивільно-правових угод, до цього переліку не входять.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Акт ревізії контрольно-ревізійного відділу в Балтському районі, яким були встановлені безпідставні видатки з місцевого бюджету у вигляді переплати страхових внесків, складений 07.09.2007 року. Адміністративний позов був поданий 12.11.2009 року, тобто, після спливу річного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач в своїх поясненнях вказує на пропущений позивачем строк, передбачений ст. 99 КАС України, та в судовому засіданні представник відповідача наполягала на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України.
На підставі встановленого суд вважає, вимоги позивача необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 99-100, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області про зобов’язання перерахувати кошти у сумі 82 гривень 17 копійок - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 17.06.2010 року.
Суддя С.М.Корой
У задоволенні адміністративного позову Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області про зобов’язання перерахувати кошти у сумі 82 гривень 17 копійок - відмовити повністю.
17 червня 2010 року