ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2010 р. Справа № 2-а-516/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: Лесику Віталію Васильовичу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами відповідача проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства СПД-ФОП ОСОБА_3 за період з 12.07.2007 по 30.06.2008, за наслідками якої складено акт від 12.11.2008 №2728/17-3218007423. У вказаному акті перевірки відображено інформацію про порушення позивачем п.1, п. 7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі акта перевірки від 12.11.2008 №2728/17-3218007423, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009 №0016981721/3 та №0016991721/3.
Позивач, не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, просив суд їх скасувати.
ФОП ОСОБА_3 03.03.2010 року подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009, зокрема:
- №0016981721/3, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 455623,5 грн., а саме: за основним платежем - 303749,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 151874,5 грн.;
- №0016991721/3, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 84369,93 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, ФОП ОСОБА_3 дійсно порушено вказані норми законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволені.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
На підставі направлення від 31.10.2008 №1254/17 виданого ДПІ у м. Вінниці та у відповідності з вимогами ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Вінниці Плаксій О.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА у Вінницькій області Коваленком В.Л. проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_3 вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.07.2007 по 30.06.2008, відповідно до затвердженої програми проведення перевірки, та згідно Плану-графіку на ІІІ квартал 2008 року.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем наступні норми:
- п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме: подання заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008, при тому, що обсяг отриманої виручки у 2007 році перевищив гранично допустимий обсяг та склав 983734,21 гривень;
- п. 7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - реалізація паливно-мастильних матеріалів по спрощеній системі оподаткування;
- пп. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема приватним підприємцем за період, що підлягав перевірці занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість на 118890,0 грн. та завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на 184859,0 грн. Дані порушення відображено в акті №2728/17-3218007423 від 12.11.2008 (а. с. 159-172).
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, а саме:
- № 0016981721/0 від 18.11.2008 про сплату 303749,0 грн. податку на додану вартість і 151874,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 25);
-№ 0016991721/3 від 18.11.2008 про сплату 124024,08 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с. 26).
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було їх оскаржено до Державної податкової інспекції у м. Вінниці. Рішенням ДПІ у м. Вінниці від 23.01.2009 №1215/4/25-10/71 (а. с. 120-122), прийнятим за розглядом первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008 №0016991721/0, в частині сплати 39654,15 грн. податку з доходів осіб. В інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі рішення ДПІ у м. Вінниці від 23.01.2009 №1215/4/25-10/71 (а.с. 120-122), прийнятого за розглядом первинної скарги позивача та відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.01.2009 р.:
- № 1430/ч/17-0016991721/1 про сплату 303749,0 грн. податку на додану вартість і 151874,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
-№ 1429/ч/17-0016991721/1 про сплату 84369,93 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Позивач не погодився з рішенням ДПІ у м. Вінниці та подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області.
Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням № 5832/ч/25-010 (а.с. 114-116), залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 26.01.2009, а скаргу позивача - без задоволення.
Вищезазначені рішення ДПІ у м.Вінниці та ДПА України у Вінницькій області були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням №12066/7/25-0315 (а.с. 117-119) Державної податкової адміністрації України залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці та рішення ДПА у Вінницькій області, а скаргу ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення.
На підставі вказаних рішень ДПІ у м. Вінниці прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009, зокрема:
- № 0016981721/3 про сплату 303749,0 грн. податку на додану вартість і 151874,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 25);
-№ 0016991721/3 про сплату 84369,93 грн. податку з доходів фізичних осіб (а.с. 26).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з п.1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді , визначена згідно з цим Законом.
Поставка товарів, відповідно до п. 1.4 ст. 1 того ж Закону, - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Всупереч викладеному, в ході перевірки встановлено, що позивачем неправильно визначено податкові зобов'язання по оподатковуваних операціях, оскільки на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 надійшло коштів більше (згідно банківських виписок), ніж відвантажено товарів (реєстрів виданих податкових накладних та первинних бухгалтерських документів). В результаті, ФОП ОСОБА_3 не відслідковувалися дати виникнення податкових зобов'язань по оподатковуваних операціях, що призвело до заниження їх розміру на загальну суму 118890,0 грн., зокрема:
- у вересні 2007 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 111,0 грн. (сума ПДВ - 18,5 грн.);
- у жовтні 2007 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 39201,19 грн. (сума ПДВ - 6533,53 грн.);
- у листопаді 2007 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 125439,81 грн. (сума ПДВ - 20906,64 грн.);
- у грудні 2007 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 263623,64 грн. (сума ПДВ - 43937,27 грн.); завищено податкові зобов'язання, внаслідок двічі включеній податковій накладній, виписаній ПП РА "Бастіон" №349 від 13.12.2007 на загальну суму 19855,1 грн. (сума ПДВ - 3309,18 грн.); отримана в грудні 2007 року предоплата від ПП РА "Бастіон" на загальну суму 42931,95 грн. (сума ПДВ - 7155,32 грн.) включена до складу податкових зобов'язань з продажу товарів у податкову декларацію по ПДВ за січень 2008 року, в результаті чого за грудень 2007 року занижено суму податкових зобов'язань по ПДВ на 7155,32 грн. та завищено суму податкових зобов'язань по ПДВ за січень 2008 року на 7155,32 грн.;
- у січні 2008 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 120083,07 грн. (сума ПДВ - 20013,84 грн.); отримана в січні 2008 року предоплата від ВАТ "Пиринський м'ясокомбінат" на суму 7210,44 грн. (сума ПДВ - 1201,74 грн.) включена до складу податкових зобов'язань з продажу товарів у податкову декларацію по ПДВ за лютий 2008 року, в результаті чого за січень 2008 року занижено суму податкових зобов'язань по ПДВ на 1201,74 грн. та завищено суму податкових зобов'язань по ПДВ за лютий 2008 року на 1201,74 грн.; завищено податкові зобов'язання, внаслідок двічі включеній податковій накладній, виписаній ПП РА "Бастіон" №345 від 07.12.2007 на загальну суму 15706,8 грн. (сума ПДВ - 2617,80 грн.);
- у лютому 2008 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 123696,7 грн. (сума ПДВ - 20616,11 грн.);
- у березні 2008 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 10764,0 грн. (сума ПДВ - 1794,0 грн.);
- у червні 2008 року позивачем безпідставно включено до складу обсягів продажу по ПДВ не враховано кошти у сумі 65978,9 грн. (сума ПДВ - 10996,49 гривень).
Позивач, не погоджуючись з вказаним, надав до суду реєстр податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) (а.с. 178-181), копії податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) та податкових декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2007 року по червень 2008 року (а.с. 6-158).
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що до перевірки представлені в судовому засіданні копії податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) та їх оригінали посадовим особам ДПІ у м . Вінниці не надавалися.
Судом встановлено невідповідність у даних відображених у податкових декларацій з податку на додану вартість та податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) за вказані періоди, тому, враховуючи викладене, суд вважає, що висновок податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є правомірним.
Що ж стосується формування позивачем податкового кредиту в період з вересня 2007 року по червень 2008 року, то слід зазначити наступне.
Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов’язаний дотримуватися, за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно ж до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.
Згідно п. 3.4. вказаного Порядку, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що до податкового кредиту платників податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів, за умови використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
В порушення вказаних норм, позивачем до податкового кредиту включено суму податку, сплаченого у зв'язку з придбанням матеріальних та нематеріальних активів (послуг), без документального підтвердження їх використання ФОП ОСОБА_3 у господарській діяльності, внаслідок чого останньою завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 184859,0 грн., а саме:
- у вересні 2007 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 140134,82 грн. (сума ПДВ - 23355,8 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за вересень 2007 року на 23355,8 грн.;
- у жовтні 2007 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 116983,57 грн. (сума ПДВ - 19497,26 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2007 року на 19497,26 грн.;
- у листопаді 2007 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 125622,12 грн. (сума ПДВ - 20937,01 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за листопад 2007 року на 20937,01 грн.;
- у грудні 2007 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 97500,75 грн. (сума ПДВ - 16250,13 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за грудень 2007 року на 16250,13 грн.;
- у січні 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 80199,27 грн. (сума ПДВ - 13366,53 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за січень 2008 року на 13366,53 грн.;
- у лютому 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 124471,15 грн. (сума ПДВ - 20745,18 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за лютий 2008 року на 20745,18 грн.;
- у березні 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 113640,54 грн. (сума ПДВ - 18940,09 грн.) та занижено податковий кредит на суму ПДВ 578,13 грн., в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за березень 2008 року на 18940,09 грн.;
- у квітні 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними, касовими та товарними чеками, вантажно-митними на загальну суму 112838,22 грн. (сума ПДВ - 18806,37 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за квітень 2008 року на 18806,37 грн.;
- у травні 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними, касовими та товарними чеками, вантажно-митними на загальну суму 105472,56 грн. (сума ПДВ - 17578,76 грн.) та занижено податковий кредит на суму ПДВ 431,43 грн., в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за травень 2008 року на 17578,76 грн.;
- у червні 2008 року до складу податкового кредиту по ПДВ позивачем включено витрати по придбанню товару, які не підтверджені податковими накладними, касовими та товарними чеками, вантажно-митними на загальну суму 92292,12 грн. (сума ПДВ - 15382,02 грн.), в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПДВ за червень 2008 року на 15382,02 гривень.
Позивачем під час проведення посадовими особами відповідача перевірки, не надано документи підтверджуючі суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, про що свідчить реєстр податкових накладних (а.с. 15-24).
Відповідно ж до ч. 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, відповідачем правильно визначено позивачу суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 455623,5 грн., в тому рахунку 303749,0 грн. - зобов'язання за основним платежем, та 151874,5 грн. - за штрафними санкціями, а, отже, правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0016981721/3 від 19.06.2009.
Надаючи юридичну оцінку обґрунтованості податковому повідомленню - рішенню №0016991721/3 від 19.06.2009 р., про донарахування позивачу 84369,93 грн. податку з доходів фізичних осіб, суд виходив з наступного.
Із позовної заяви, пояснень сторін, акта проведення перевірки судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку у 2007-2008 роках. В 2007 році обсяг виручки позивача від реалізації продукції склав 983734,21 гривень.
Згідно з ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування бухгалтерського обліку та звітності здійснюється в порядку встановленому законодавством України. Такий порядок визначає Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.1999 №746/99 (далі - Указ).
Відповідно до абз. 1 п. 1 Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Таким чином, Указом встановлено критерії малого підприємництва для можливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
В силу положень Указу, для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, що відповідають зазначеним критеріям, оподаткування відбувається за спрощеною системою оподаткування, тобто зі сплатою єдиного податку, ставка якого встановлюється місцевими радами.
Відповідно до п. 2 Указу сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до переліку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку, а доходи отримані від підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податків
Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", визначено, що спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Відповідні положення знайшли своє відображення і в пункті 4 Указу.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, діє розділ IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону.
Згідно з п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Відтак положення цього пункту, зокрема п.п. 9.12.2 Закону, передбачають, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку: якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує доходи за умов відмінних ніж встановлено Указом для провадження спрощеної системи оподаткування, зокрема якщо дохід перевищує 500 тис. грн. на рік то, враховуючи, що такі доходи одержані суб'єктом підприємницької діяльності, сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів від 26.12.92 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян". Аналогічна правова позиція відображена в листі Міністерства юстиції України від 15.08.2007р. № 20-9-7599.
Відповідно до п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу, який входить до складу річного оподатковуваного доходу платника податків, включаються: оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Так як встановлено перевіркою, позивач протягом звітного року перевищила граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, податковим органом правомірно включено суму перевищення до складу річного оподатковуваного доходу, адже вказану суму перевищення доходу позивачкою не було самостійно оподатковано.
Згідно ст.13 розділу IV зазначеного вище Декрету Кабінету Міністрів, оподатковуваним доходом вважається сукупний дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Підпунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
На підставі викладеного, суд вважає, що посадовими особами ДПІ у м. Вінниці правомірно донараховано ФОП ОСОБА_3 суму податку з доходів фізичних осіб за січень-червень 2008 року в сумі 84369,93 грн. Оскільки, в період з січня по червень 2009 року валовий дохід позивача склав 1232571,37 грн., валові витрати - 670105,15 грн., тобто оподаткований дохід становить 562466,22 грн., а податок з доходів фізичних осіб - 84369,93 грн. (562466,22 грн.*15%).
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін в судовому засіданні, оспорюванні позивачем податкові повідомлення-рішення № 0016981721/3 від 19.06.2009 про сплату 303749,0 грн. податку на додану вартість і 151874,5 грн. застосованої штрафної санкції та № 0016991721/3 від 19.06.2009 про сплату 84369,93 грн. податку з доходів фізичних осіб, прийняті правомірно у відповідності до чинного законодавства, а отже, у суду відсутні підстави для їх скасування.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових-рішень №0016991721/3 та №0016981721/3 від 19.06.2009 слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.04.10
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна