Справа №22ц-725-2009р. Головуючий у І інстанції Бєльченко Л.А.
Категорія - 32 Доповідач Ігнатоля Т.Г.
РІШЕННЯ
Іменем України
23 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М., Козлова О.М.,
з участю секретаря Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 20 травня 2009 року , -
встановила:
У березні 2009 року позивачка звернулася до суду з даним позовом та просила відшкодувати їй матеріальну шкоду в розмірі 158, 69 грв., моральну шкоду в розмірі 5000 грв., заподіяні в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 13 вересня 2007 року з вини відповідача. Крім того, просила відшкодувати їй понесені витрати на правову допомогу в сумі 1500 грв. і по оплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грв.
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 20 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 158, 69 грв, у відшкодування моральної шкоди - 900 грв, витрати на правову допомогу 600 грв. витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи - 30 грв. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грв.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення змінити в частині розміру моральної шкоди та витрат на правову допомогу і стягнути у відшкодування моральної шкоди 5000 грв, витрат на правову допомогу - 1500 грв., посилаючись на те, що сума моральної шкоди, стягнутої судом, не відповідає розміру шкоди, яка заподіяна їй злочином, вчиненим відповідачем відносно неї та її сина. Суд безпідставно не відшкодував їй витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грв, оскільки вона, як потерпіла користувалася допомогою адвоката з моменту порушення кримінальної справи відносно відповідача по день її закриття, тобто, з 7.02.2007 року по 16.02.2009 року.
В решті частини рішення суду не оскаржувалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення відповідача ОСОБА_2, який просив вирішити питання на розсуд суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, відповідно до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що вона отримала легкі тілесні ушкодження під час дорожньо - транспортної пригоди, скоєної з вини відповідача, і з урахуванням глибини та тривалості моральних та фізичних страждань, яких зазнала остання в результаті травмування, та враховуючи майновий стан відповідача, стягнув на її користь у відшкодування моральної шкоди 900 грв.
Однак, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2007 року о 17-30 год. відповідач ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп»ягніння та керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Леніна у м. Новоазовську, порушив п.12.3 Правил дорожнього руху та скоїв наїзд на скутер, яким керував син позивачки ОСОБА_4, а сама вона знаходилася в якості пасажиру. В результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачка була травмована, їй заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, як такі, що є небезпечними для життя, однак потягли за собою тривалий розлад здоров»я, матеріальна та моральна шкода.
Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін та постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 16 лютого 20009 року, якою провадження у справі відносно відповідача було закрите на підставі Закону України «Про амністію». (а.с.6).
З пояснень позивачки та виписки з історії її хвороби, вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Новоазовській міській лікарні з 13 вересня 2007 року по 28 вересня 2007 року, а потім до 1 грудня 2007 року на амбулаторному лікуванні.
Згідно з положеннями ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз»ясненнями, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких зазнав позивач , характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, крім іншого, враховуються стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.
Відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Обґрунтовуючи свій позов позивачка посилалася на те, що внаслідок отриманої травми вона зазнала значного фізичного болю, душевних страждань з приводу травмування і тривалий час продовжувала страждати, як від фізичного болю під час лікування, так і від того, що не могла нормально пересуватися, оскільки одна нога у неї була хвора, а в результаті ДТП травмована і друга.
Враховуючи обставини справи та вимоги закону, колегія суддів вважає, що сума, яка стягнута судом у відшкодування моральної шкоди, не відповідає характеру та обсягу моральних страждань, іншим негативним наслідкам, яких зазнала позивачка в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, який обвинувачений у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Підстав, передбачених законом, для врахування майнового стану відповідача при стягненні шкоди з останнього на користь позивачки у суду не було.
З урахуванням наведеного позивачкою обґрунтування моральної шкоди, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити її апеляційну скаргу і змінити рішення суду, збільшивши суму відшкодування моральної шкоди до 1500 грв.
Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з довідкою адвоката ОСОБА_3, позивачкою ОСОБА_1 сплачено за надану юридичну допомогу адвокату за ведення кримінальної справи 1500 грв. (а.с. 13).
Колегія суддів вважає, що вказана сума повинна бути стягнута з відповідача у повному обсязі, у зв»язку з чим рішення суду в цій частині також підлягає зміні.
Крім того, при ухваленні рішення судом, у порушення ст.88 ЦПК України, не стягнуто з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 8, 50 грв. за позовом про відшкодування моральної шкоди.
Оскільки позивачка на підставі п.4 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» звільнена від оплати судового збору при подачі апеляційної скарги і на підставі ст.81 ЦПК України - від оплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, судовий збір в розмірі 4, 25 грв., (а всього 12, 75 грв.) за позовом про відшкодування моральної шкоди і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді в розмірі і 50 грв. підлягають стягненню на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 20 травня 2009 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1500 грв.( одна тисяча п»ятьсот грв.), у відшкодування витрат на правову допомогу -1500 грв( одна тисяча п»ятьсот грв.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 12, 75 грв. за позовом про відшкодування моральної шкоди, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді - 50 грв.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.