Справа № 22-2227/2009 року
Головуючий першої інстанції Маркєлов Р.І.
Категорія 27
Доповідач: Осипчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької B.C.
Суддів: Осипчук О.В., БіляєвоїО.М.
При секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним правочином, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 28 жовтня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 28 жовтня 2008 року у задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним правочином і визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення їх позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги позивачі посилаються на те, що висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, судом не враховані показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також не прийнята до уваги угода, яка була укладена 09 вересня 2005 року між ними та відповідачкою після конфлікту, і в якій відповідачка зобов'язалася купити їм квартиру в рахунок договору позики.
В апеляційному суді позивачі підтримали доводи скарги в повному обсязі.
Відповідачка та її представник заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що 19 травня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладений нотаріальний попередній договір, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов'язується купити у ОСОБА_6 в строк не пізніше 01 червня 2005 року квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до договору купівлі - продажу від 30 травня 2005 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_6 вказану квартиру за 22684 грн. 29 серпня 2005 року між ОСОБА_3 ( позичальник) та ОСОБА_2 (позикодавець) укладений нотаріально посвідчений договір позики грошей у сумі 58 721 грн., строк повернення яких визначено до 29 серпня 2010 року. Відповідно до розписки від 09 вересня 2005 року ОСОБА_3 зобов'язується купити ОСОБА_2 квартиру у рахунок позиченої грошової суми, а також надати останній документи, що підтверджують її право власності на придбане нерухоме майно.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 235, 328 та 334 ЦК України і виходив з того, що договір позики був укладений сторонами по справі значно пізніше ( через 3 місяці) після укладення договору купівлі - продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, позивачки не являються сторонами по договору купівлі - продажу від 30.05.2005 року. Договір позики укладався між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і його текст не містить будь - яких правовідносин між сторонами щодо нерухомості, а ОСОБА_1 не була стороною при укладені договору позики. Крім того, судом прийнято до уваги, що сума договору позики більш ніж вдвічі перевищує суму договору купівлі - продажу квартири і не може вважатися у якості грошового внеску ОСОБА_1 вартості 1/2 частини спірної квартири. Також суд дійшов висновку, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження позивачок про те, що після продажу однокімнатної квартири в м. Донецьку ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 отримані від реалізації квартири гроші для передачі їх відповідачці у якості грошового внеску 1/2 частки вартості квартири, а також те, що саме ці гроші були предметом договору позики.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону, оскільки відсутній правовий взаємозв'язок між укладеними договором купівлі - продажу квартири та договором позики грошей і за таких обставин суд вірно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору позики удаваним і визнання права власності на частину спірної квартири.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.