справа № 22-7531

Головуючий у 1 інстанції - Бобровник ОБ.

Доповідач - Білич І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Білич І.М..

суддів: Коротуна В.М., Євтушенко О.І.

при секретарі: Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел», Кемерлі Кенан, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «Європлакат - Україна» про стягнення з перевізника вартості втраченої ним посилки, неустойки та процентів, визнання частково недійсним договору перевезення та відшкодування моральної шкоди.

встановила:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та;з урахуванням уточнень до позову внесених у судовому засіданні просила стягнути солідарно з ТОВ «Гюнсел» та Кемерлі Кенан суму еквівалентну сумі, яку було передано відповідачу для перевезення в м. Одеса за курсом Національного банку України. А також суму інфляційного збільшення та процентів за прострочення виконання перевізником свого обов'язку по виплаті позивачу суми вартості втраченої посилки, неустойку за прострочення доставки належної позивачу суми , а також відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі - 50 000 гривень.

Також визнати недійсними пункти 9 та 10 разового договору перевезення багажу від 11.06.2007 року, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Гюнсел» на користь ОСОБА_1 вартість втраченої посилки у сумі 120466 гривень 30 коп., 1204 гривень 70 коп. державного мита та 30 гривень у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 121 701 гривень.

У решті позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник відповідача ТОВ «Гюнсел « подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норми матеріального права, просив скасувати рішення суду та закрити провадження у справі.

Апелянт про день і час слухання справи повідомлявся належним чином у судове засідання не з'явився , поважність причин своєї неявки не повідомив.

Позивач , представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні не визнали подану апеляційну скаргу , заперечували проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.06.2007 року повноважним представником ТОВ «Європлакат-Україна» від імені цього товариства, було укладено з ТОВ «Гюнсел» разовий договір перевезення багажу, а саме грошових коштів на загальну суму 15 830 доларів США до м. Одеса.

Однак , перевізник взяті на себе зобов'язання не виконав , а саме отримувач ОСОБА_3 12.06.2007 року у м. Одеса дані кошти не отримала. Слідчим відділом Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по даному факту було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

21 березня 2008 року між ТОВ «Європлакат-Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги. За яким ТОВ «Європлакат-Україна» передав ОСОБА_1 всі свої права (як «відправника») щодо пред'явлення вимог до ТОВ «Гюнсел» стосовно виконання ним усіх зобов'язань за разовим договором перевезення від 11 червня 2007 року .

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача в частині стягнення вартості втраченої посилки у сумі 120466 гривень 30 коп., районний суд посилався на норми ст. 909 ЦК України - у відповідності до яких за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. А так як перевізник виходячи з вимог ст. 924 ЦК України не довів, що втрата вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, поклав обов'язок по відшкодуванню на останнього.

Відмовляючи у задоволенні вимог пов'язаних з визнанням недійсними пунктів разового договору перевезення багажу та стягненні неустойки за прострочення виконання договору та відшкодування моральної шкоди, районний суд зазначав , що укладаючи даний договір відправник був ознайомлений з умовами договору і ніяких зауважень з приводу невідповідності його на той час не висловлював.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір , судова колегія вважає , що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Посилання апеляційної скарги на те , що районний суд помилково прийшов до висновку про те , що посилку прийняв представник їх товариства Орехов Д.В., так як він не був допитаний у якості свідка по кримінальній справі , тому його пояснення не мають доказового значення та не можуть братися судом до уваги , на думку колегії суддів спростовуються наявними у матеріалах справи доказами .

У матеріалах справи ( а.с.27 т. 1 ) мається разовий договір на перевезення багажу складений у письмовій формі ( підписаний сторонами, на момент розгляду справи невизнаний недійсним ) за яким перевізником визначено ТОВ «Гюнсел» яке і повинно нести відповідальність за дії будь-кого кого із своїх працівників, що привели до  втрати матеріальних цінностей.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305 , 307, 308,   313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня   2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців