УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 жовтня 2008 року

колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І.

суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.

при секретарі Мартіросовій А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року частково задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у червні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працював з 1976 року до грудня 1999 року на підземних роботах на різних підприємствах вугільної промисловості. При виконання трудових обов'язків отримав професійне захворювання вібраційна хвороба 1 ступеню, пневмоконіоз ( сілікатоз). Відповідно до висновку МСЕК від 12 січня 2006 року у нього було встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку професійним захворюванням вперше.

Указане завдало їй моральну шкоду. В теперішній час в наслідок травми він постійно відчуває недомагання. Такий стан здоров'я спричиняє фізичні й моральні страждання, оскільки йому важко займатися будь - якою фізичною працею.

Справа № 22ц-6966-8

Категорія ЦПК: 32

Головуючий у першій інстанції Ференчук О.В.

Доповідач Hоводворська O.І.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий суд виходив із того, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " ( у редакції Закону станом на березень 2005 року) передбачене надання відповідачем соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди, при наявності факту заподіяння його потерпілому (підпункт "є" пункту 1 частини 1).

Судом установлено, що позивач отримав професійне захворювання, за висновком МСЕК від 12.01.2006 року у нього вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40% та він визнаний інвалідом третьої групи.

Згідно ст., ст. 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі - Закон), а також рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-9/2004, коли настав страховий випадок, відповідач зобов'язаний у встановленому порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду за наявність, факту спричинення такої шкоди, Виплату моральної шкоди здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Позивач є застрахованою особою, яка втратила професійну працездатність та на підставі ст., ст. 28, 34 Закону має право на відшкодування шкоди, у тому числі і моральної.

Пошкодженням здоров'я позивача, яке виникло у період виконання ним своїх трудових обов'язків, заподіяна моральна шкода, яка має свій вираз у фізичних стражданнях та емоційних переживаннях. Він не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені його нормальні життєві зв'язки, що приводить до моральних та душевних страждань.

Постановами відповідача позивачеві призначені одноразова допомога та щомісячні страхові виплати, які постійно перераховуються і щомісячно виплачуються позивачеві.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди " № 4 від 31 березня 1995 року ( із подальшими змінами) розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Стягуючи на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 12000 грн., суд навів у рішенні мотиви, згідно з якими він дійшов до висновку про саме таку суму відшкодування моральної шкоди. Урахував те, що позивач у зв'язку із травмою не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені його нормальні життєві зв'язки. Він не може забезпечувати себе, виконувати необхідну роботу по господарству, що приводить до моральних та душевних страждань.

Положення ст. ст. 21. 28. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України N 717-У ( 717-16 ) від 23.02.2007року, передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Відповідно до ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 цього Закону, право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Доводи скарги про те, що дія положень ст. 34 Закону призупинено Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" не можна взяти до уваги у зв'язку з тим, що Фонд соціального страхування не є державною організацію, всі виплати проводить за рахунок надходжень підприємств, установ та організацій. Крім того, стійку втрату працездатності у позивача вперше встановлено у січні 2006 році, внесеними змінами погіршені права позивача, у зв'язку з цим Закон не має зворотної сили.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов'язкового їх скасування.

Керуючись ст., ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області відхилити .

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.