УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 жовтня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

 головуючого Новодворської О.І.

суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В.

при секретарі Мартіросовій А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди .

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року частково задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у серпні 2008 року позивачка звернулася до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працювала в вантожно-транспортному управління виробничого об» єднання « Орджонікідзевугілля » . При виконання трудових обов'язків отримала травму. Відповідно до висновку МСЕК від 06.04.2004 року у неї було встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою вперше.

Указане завдало їй моральну шкоду. В теперішній час в наслідок травми вона постійно відчуває недомагання. Такий стан здоров'я спричиняє фізичні й моральні страждання, оскільки їй важко займатися будь - якою фізичною працею.

Справа № 22ц-6967-08

Категорія ЦПК: 52

Головуючий у першій інстанції Букрєєва І.А.

Доповідач Новодворська О.І.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача позов не визнав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий суд виходив із того, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " ( у редакції Закону станом на березень 2005 року) передбачене надання відповідачем соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди, при наявності факту заподіяння його потерпілому (підпункт "є" пункту 1 частини 1).

Судом установлено, що позивачка отримала виробничу травму, за висновком МСЕК від 25.11.2004 року у неї вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40% та вона визнана інвалідом третьої групи.

Згідно ст., ст. 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " -(далі- - Закон), а також рішення Конституційного Суду України- від 27.01.2004р.. №. 1-9/2004, коли настав страховий:випадок, відповідач зобов'язаний у встановленому порядку виплатити грошову суму за моральну шкоду за наявність факту спричинення такої шкоди. Виплату моральної шкоди здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Позивачка є застрахованою особою, яка втратила професійну працездатність та на підставі ст., ст. 28, 34 Закону має право на відшкодування шкоди, у тому числі і моральної.

Пошкодженням здоров'я позивачки, яке виникло у період виконання нею своїх трудових обов'язків, заподіяна моральна шкода, яка має свій вираз у фізичних стражданнях та емоційних переживаннях. Вона не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені її нормальні життєві зв'язки. Після одержаної травми залишилася без засобів до існування, не може виконувати необхідну роботу по господарству, що приводить до моральних та душевних страждань.

Постановами відповідача позивачці призначені одноразова допомога та щомісячні страхові виплати, які постійно перераховуються і щомісячно виплачуються позивачеві.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року ( із подальшими змінами) розмір моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Стягуючи на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 12000 грн., суд навів у рішенні мотиви, згідно з якими він дійшов до висновку про саме таку суму відшкодування моральної шкоди. Урахував те, що позивачка у зв'язку із травмою не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені її нормальні життєві зв'язки. Після одержаного каліцтва позивачка не може забезпечувати себе, виконувати необхідну роботу по господарству, що приводить до моральних та душевних страждань.

Положення ст. ст. 21. 28. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про Державний  бюджет  України  на  2007  рік",  Закону  України N  717-У  (  717-16  )  від

23.02.2007року, передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Відповідно до ст. ст. 21, 28, ЗО, 34, 35 цього Закону, право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Доводи скарги про те, що дія положень ст. 34 Закону призупинено Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" не можна взяти до уваги у зв'язку з тим, що Фонд соціального страхування не є державною організацію, всі виплати проводить за рахунок надходжень підприємств, установ та організацій. Крім того, стійку втрату працездатності у позивача вперше встановлено у 2004 році, внесеними змінами погіршені права позивача, у зв'язку з цим Закон не має зворотної сили.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов'язкового їх скасування.

Керуючись ст., ст. 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве Донецької області відхилити .

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 21 серпня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.