Справа № 22-5037/2009 року
Категорія 37
Головуючий першої інстанції Тверський С.М.
Доповідач: Осипчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької B.C.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» про розподіл спільної сумісної власності та визначення часток у спільній сумісній власності і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2009 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільній сумісній власності, і визнано на день смерті за ОСОБА_4, який помер 3 квітня 2007 року, та ОСОБА_3 по 1/2 частини зазначеної квартири за кожним. Припинено право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушується питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 посилається на те, що судом не прийнято до уваги той факт, що заповіт батьком не підписаний, на час складання заповіту її батькові виповнилося 76 років, в останні роки він переніс інсульт, у нього розвився віковий склероз і почастішали випадки не сприйняття дійсних подій. Крім того, батько практично не бачив внаслідок хвороби очей, з приводу чого йому було зроблено операцію.
ОСОБА_3 до апеляційного суду не з*явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер 3 квітня 2007 року. 19 грудня 2006 року ОСОБА_4 заповів належну йому на праві особистої власності частину квартири ОСОБА_1 Цим заповідальним розпорядженням він скасував заповіт, посвідчений Першою артемівською державною нотаріальною конторою 11 листопада 2003 року.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_3 суд виходив з того, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 під час укладання заповіту на ім*я ОСОБА_1 від 19.12.2006 року не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Від проведення та оплати посмертної судової психіатричної експертизи ОСОБА_3 відмовилася. Також суд не прийняв до уваги посилання ОСОБА_6 на відсутність в заповіті підпису батька, оскільки це твердження спростовується самим заповітом, в якому ОСОБА_4 власноручно написав про ознайомлення з заповітом і підписався повним прізвищем ім*ямта по батькові.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд виходив з того, що квартира дійсно належить на праві спільної сумісної власності батьку та сестрі позивачки, а позасудове вирішення питання про розподіл спільної сумісної власності та виділення часток неможливий.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що відповідають матеріалами справи та вимогами закону.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відповідність заповіту загальним вимогам до форми заповіту, які передбачені ст. 1247 ЦК України і спірний заповіт був посвідчений нотаріусом відповідно до ст. 1248 ЦК України.
Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб’є.кт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.