Справа №22-5141

Головуючий в 1 інстанції - Букрєєва І.А.

Категорія - 57

Доповідач - Шевченко В.Ю.

УХВАЛА

 іменем     України

16 жовтня 2008 року

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого Кондратьєвої О.М., суддів Шевченко В.Ю., Могутової Н.Г. при секретарі Петрушенко А.О., з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 червня 2008р. за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції, Державного казначейства України про визнання дій державного виконавця неправомірними, стягнення компенсації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 червня 2008р., яким йому було відмовлено в задоволенні його позову до відділу Державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції, Державного казначейства України про визнання дій державного виконавця неправомірними, стягнення компенсації та моральної шкоди.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що суд безпідставно, без урахування усіх істотних обставин справи, відмовив в задоволенні його позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, задовольнивши його позов.

Представники відповідачів в засідання апеляційного суду не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 27 травня 2004р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто суму боргу у розмірі 14520грв.50коп. 02 липня 2004р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного рішення, про що сторонам були направлені копії постанов. ОСОБА_2 у наданий державним виконавцем строк добровільно рішення суду не виконала, у зв"язку з чим 26 липня 2004р. державним виконавцем з метою перевірки майнового стану ОСОБА_2 були направлені запити до МРЕВ ДАІ та

БТІ м.Єнакієве. Згідно з даними МРЕВ автомобіль, який був зареєстрований за ОСОБА_2, знятий з реєстраційного обліку для продажу ще 28 березня 2001р. Згідно довідки БТІ м.Єнакієве від 03.08.2004р. за ОСОБА_2 нерухомого майна не зареєстровано. Будинок, в якому мешкає боржниця, згідно рішення Єнакіївської міської ради визнаний ветхим. При проведенні виконавчих дій держвиконавцем було встановлено, що ОСОБА_2 не працює, у неї відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, тому 11 жовтня 2004р. були винесені постанови про повернення виконавчого документу. 13 жовтня 2004р. ОСОБА_1 були повернені виконавчі документи без виконання, що засвідчено підписом позивача. Строк здійснення виконавчого провадження, передбачений ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" порушений не був. Враховуючи зазначені обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Згідно до змісту вимог ч.2 ст, 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст.4 зазначеного Закону заходами примусового виконання рішень є:

1.   1)     звернення стягнення на майно боржника;

2.   2)     звернення стягнення на заробітну плату ( заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3.   3)     вилучення   у   боржника   і   передача   стягувачеві   певних   предметів, зазначених у рішенні;

4.   4)     інші заходи, передбачені рішенням.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними не має. Під час виконання судового рішення державним виконавцем були виконані передбачені законом заходи примусового виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем під час примусового виконання судового, рішення з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 були направлені запити до МРЕВ ДАІ та БТІ м.Єнакієве. Будь-якого майна, на яке могло бути звернено стягнення, у боржника не встановлено, боржниця не працює, доходів не отримує (т.1 а.с.21-22, 25).

Крім того, позивачем у встановлений законом строк не була оскаржена постанова державного виконавця від 11.10.2004р. про повернення виконавчого документа, яку він отримав 13.10.2004р., що позивачем не заперечувалось.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з"ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам дав належну оцінку та зробив правильний висновок, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з державної виконавчої служби суми боргу у розмірі 14520грв.50коп., втрати грошових коштів у зв"язку з інфляцією, зберігань у банківських установах є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Доводи апелянта щодо стягнення з державної виконавчої служби на його користь моральної шкоди, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки під час

розгляду справи позивач не довів, що внаслідок дій державного виконавця йому були спричинені моральні страждання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення заявлених вимог.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 червня 2008р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.