Справа №22-7209/2009р.
Головуючий у 1 інстанції Сєрікова О.О.
Категорія 34
Доповідач: Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Зінов'євої А.Г. суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Алексєєвій Г.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконкома Дружківської міської ради, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2009 року і
ВСТАНОВИВ:
в апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 оспорюють обґрунтованість рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2009 року, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставлять питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Посилаються на те, що на підтвердження позовних вимог суду були надані безспірні докази про спричинення ним шкоди.
Вважають, що висновок суду про те, що вони після проведення земельних робіт відповідачем ОСОБА_3 самостійно та за власною ініціативою вирішили поновити за свій рахунок пошкоджений ним прохід та проїзд до їх будинку, не відповідає обставинам справи.
Протягом трьох місяців відповідачі не вжили будь-яких заходів для цього поновлення.
Судом не дано належної правової оцінки дослідженим доказам і не враховано визнанням своєї вини відповідачем ОСОБА_3
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_5, його представник за усною заявою ОСОБА_13, представник КП «Компанія «Вода Донбасу» за довіреністю Приходько К.К. заперечували проти доводів скарги, просили про її відхилення, залишення рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлені наступні обставини.
31 липня 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до суду з вказаним позовом до відповідачів, який уточнили в своїх письмових заявах ( т. 2 а.с.2-4, 10, 123, 287, т. З а.с. 12-13, 150), зазначали, що вони є власниками жилого будинку № 132 по вул. Котовського в м. Дружківка, їх будинок підключено до кооперативної лінії водопроводу.
Сусід ОСОБА_3, що мешкає в будинку НОМЕР_1 по цій же вулиці, 24 травня 2006р. самостійно, без дозволу зборів власників, без узгодження з ними, не маючи документів про дозвіл на заміну водопроводу при проведенні земельних робіт, пошкодив телефонний кабель, тротуарні плити, бордюри, перерив 2, 5 тони піску, який знаходився на їх прибудинковій території, пошкодив водопровідний відвід до будинку, для відновлення якого вони понесли витрати в сумі 250 грн.
Крім того, відповідач ОСОБА_3 при розкритті водопровідної кооперативної мережі самочинно, без дозволу зборів власників, привласнив собі приблизно 55 м чавунної водопровідної труби та розпорядився нею на власний розсуд.
Дружківський міськвиконком та Торецьке районне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Донецькоблводоканал», незважаючи на їх звернення, проявили бездіяльність, не вжили заходів щодо усунення порушень.
Просили стягнути з відповідачів на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди та понесених збитків 1940 грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. з ОСОБА_3, з Дружківського міськвиконкому та з КП «Компанія «Вода Донбасу» - по 1000 грн. з кожного з них.
Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 збільшив розмір завданої матеріальної шкоди, оскільки він за весь час вирішення спору їздить в судові засідання з м. Москви та витрачає кошти на квитки, позбувається заробітку.
Вважає, що усі витрати повинні бути стягнуті, з урахуванням індексів інфляції.
Просив стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди -1940 грн., у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. з ОСОБА_3, з Дружківського міськвиконкому та з КП «Компанія «Вода Донбасу» - по 1000 грн. з кожного з них та судові витрати у розмірі 11603 грн. 36 коп.
Уточнюючи свої вимоги, в судовому засіданні 17.04.2009р., ОСОБА_1 зазначив, що загальна сума позовних вимог, з урахування індексу інфляції, складає 15863 грн., а з урахуванням 3% річних, вона становить 17332 грн., крім того, просив стягнути 51 грн. судового збору та 30 грн. - витрат на інфоомаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2009 року відмовлено в задоволені позову.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачами не надано переконливих доказів щодо спричинення їм з вини відповідачів матеріальної та моральної шкоди.
При розгляді цієї справи судом було встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 на праві власності належить жилий будинок № 132 по вул. Котовського в м. Дружківка згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 26.05.1999р. (т. 2 а.с. 60).
Відповідачеві ОСОБА_3 виконкомом Дружківської міської ради був наданий ордер № 45 на проведення земельних робіт на території м. Дружківка по заміні водопроводу по АДРЕСА_1 з 20.05.206р. до 3.06.2006р., цей строк був продовжений з 3.06.2006р. до 17.06.2006р. і зазначено, що після їх закінчення територія повинна бути приведена в належний стан ( т. 1 а.с. 14).
Встановлено також, що гр. ОСОБА_7 КП «Компанія «Вода Донбасу» були надані технічні умови на підключення вводу водопроводу її приватного будинку № 177 по вул. Котовського в м. Дружківка ( т. 1 а.с. 17), а ОСОБА_3- технічні умови на будівництво водопроводу по вул. Котовського, будинок №134 ( т. 1 а.с. 18).
Згідно з приписом управління житлово-комунального господарства Дружківської міської ради від 14.08.2006р. ОСОБА_3 запропоновано до 20.08.2006р. привести територію в належний вигляд ( т. 2 а.с. 118).
З пояснень допитаних судом у якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено, що водопровід, що розташований на вул. Котовського в м. Дружківка, є власністю мешканців цієї вулиці.
Ці ж свідки підтвердили факт заміни частини водопроводу, що знаходився в аварійному стані, і те, що після отримання дозволу на проведення земельних робіт вони попередили ОСОБА_4 про необхідність прибрати за її двором плити, пісок та щєбень, зняти бордюр, однак вона проігнорувала їх прохання, тому плити, бордюр акуратно зняли та прибрали, нічого не пошкоджували і не знищували, у т.ч., і телефонний дріт.
Допитані судом свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили в суді той факт, що вони разом з ОСОБА_5 міняли водопровід, для чого копали траншею, будь-яких пошкоджень за двором позивачів не було, після закінчення земельних робіт зняті плити і бордюр були покладені на місце.
Посилання в скарзі на акт депутата міської ради від 18.07.2006р. (т 1 а.с. 10) про обстеження жйтлово-побутових умов позивача ОСОБА_1 як на доказ, що, на думку апелянтів, підтверджує факт заподіяння їм матеріальної шкоди, апеляційний суд вважає непереконливим, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 було запропоновано упорядкувати пошкоджену територію до 20.08.2006р., а цей акт був складений до закінчення земельних робіт.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що тротуарні плити та бордюр, встановлені позивачами за межами двору їх будинку, є елементами благоустрою на міській території без відповідного на це дозволу.
Такий висновок суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства
Відповідно до плану підключення питного водопроводу до домоволодіння № 177 по вул. Котовського в м. Дружківка відстань від огорожі до водогону складає 10м ( т. 1 а.с. 15).
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи скарги щодо відсутності будь-якого висновку спеціалізованої установи щодо необхідності заміни частки діючого вуличного водопроводу, щодо відсутності причин такої заміни у зв'язку з технічним або іншим ушкодженням, а також аварійної ситуації, оскільки відповідачем ОСОБА_3 доведено факт проведення земельних робіт з дозволу виконкому міської ради і з дотриманням встановленого порядку.
Всупереч доводам скарги досліджені судом першої інстанції докази оцінено відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, висновок суду щодо відсутності законних підстав для задоволення позову є обгрунтованим.
Зокрема, судом дана належна правова оцінка і поясненням допитаного судом свідка ОСОБА_12 про виконання ним робіт з поновлення плит, бордюри, про факт отримання ним плати за роботу в сумі 450 грн., його письмовій розписці про отримання від позивачки вказаної суми.
Апеляційний суд вважає вірним висновок суду про те, що це не є доказами заподіяння позивачам матеріальної шкоди, оскільки вони за власним бажанням вирішили благоустроїти територію за межами свого двору.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачами не доведено факту заподіяння їм матеріальної та моральної шкоди відповідачами.
Доводи скарги не спростовують правових висновків суду, тому апеляційний суд вважає їх неспроможними.
Твердження апелянтів про розгляд справи за їх відсутності, неповідомлення їх належним чином про час і місце судового засідання 19.06.2009р. спростовується їх письмовим клопотанням від 17.04.2009р. про подальший судовий розгляд цієї справи за їх відсутності ( т.3 а.с. 156), згідно з журналом судового засідання 17.04.209р. позивачі дали свої пояснення і підтримали заявлені вимоги, уточнивши їх (т.3 а.с. 152-155).
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права, або невідповідності висновків суду обставинам справи, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 відхилити, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 червня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.