ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2006 р. Справа № 13/98-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарях: Сташкевич М.О. , Воробйовій Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Жданкіна Л.К. - довіреність № 25.01/2 від 25.01.2006 р.,
від відповідачів:
- ПП "Русь-Інвест": Гончар О.І. - довіреність № б/н від 10.03.2006 р.,
- ТОВ "Коммандос": Мазурчак В.М.- довіреність № юв-22.06/2 від 22.06.2006 р. (брав участь в судовому засіданні 04.07.2006 р.),
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русь-Інвест" )с.Кам'яногірка Вінницької області)
на рішення господарського суду Вінницької області
від "27" березня 2006 р. у справі № 13/98-06 (суддя Тісецький С.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрінвестбуд" (с.Стуфчинці Хмельницької області)
до - Приватного підприємства "Русь-Інвест" (с.Кам'яногірка Вінницької області)
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос" (с.Розсоша Хмельницької
області)
про визнання недійсним договору та додатку до нього,-
з перервою в судовому засіданні з 04.07.2006р. по 13.07.2006р.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.03.2006р. у справі 13/98-06 позов ТОВ "НВК "Укрінвестбуд" до ПП "Русь-Інвест" та ТОВ "Коммандос" про визнання недійсним договору та додатку до нього задоволено: визнано недійсним договір субкомісії №19/01/1 від 19.01.2004р. та додаток №1 до нього; стягнуто з відповідачів на користь позивача по 42,50грн. витрат на оплату державного мита та по 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Русь-Інвест" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом і недоведеність фактичних обставин справи, які суд визнав встановленими, невідповідність викладених в рішенні висновків вказаним обставинам, а також порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- рішення місцевого господарського суду всупереч п.3 ч.1 ст.84 ГПК України не містить посилань на причини виникнення спору; у вступній та резолютивній частинах рішення неправильно зазначено назву другого відповідача, а саме: замість товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос" вказано товариство з обмеженою відповідальністю "Командос"; крім того, отримана скаржником копія судового рішення по справі належним чином не засвідчена та суддею не підписана;
- не було встановлено судом і передбачених законом правових наслідків визнання правочину недійсним відповідно до статті 126 ЦК України, що не відповідає правовій позиції, викладеній в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними";
- звертає увагу, що місцевим господарським судом порушено права ПП "Русь-Інвест" в зв'язку із позбавленням останнього можливості отримання кваліфікованої правової допомоги фахівця у галузі права, який приймав участь у попередніх засіданнях та знайомий з матеріалами справи. Так, зокрема, судом проігноровано клопотання представника ПП "Русь-Інвест" про перенесення з поважних причин розгляду справи на іншу дату та розгляд справи поза межами двохмісячного терміну, в зв'язку з чим рішення винесено за відсутності повноважного представника першого відповідача по справі;
- скаржник наголошує, що поза увагою суду залишились пояснення про те, що в матеріалах справи відсутні докази на право директора підприємства позивача підписувати позовну заяву, чи наділений позивач повноваженнями представляти інтереси учасників договору про сумісну діяльність, в матеріалах справи відсутні також протокол розбіжностей до додаткової угоди №3 та інших додатків до договору №09/07 від 29.09.2003р.; отже, в зв'язку з неподанням позивачем доказів, необхідних для вирішення спору по суті, суд повинен був відмовити в позові;
- крім того, позивач умисно не повідомив суду факт існування постанов Вищого господарського суду України від 04.10.2005р. у справі №44/99 та від 21.01.2006р. у справі №12/173 за участю тих самих сторін.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав.
ТОВ "НВК "Укрінвестбуд" та ТОВ "Коммандос" у відзивах на апеляційну скаргу та їх повноважні представники в судовому засіданні проти вимог скарги заперечили, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору субкомісії №19/01/1 від 19.01.2004р. та додатку №1 від 19.01.2004р. до нього, що укладені між ПП "Русь-Інвест" та ТОВ "Коммандос".
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що умови оспорюваного правочину порушують право позивача, як учасника договору №09/07 про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації торгівельно-сервісного центру "Поділля", укладеного 9 липня 2003р. між ТОВ "Коммандос", ТОВ "Київоблбуд", ТОВ "Науково-виробнича компанія "Укрінвестбуд" та ТОВ "Енерго-Трейд". Так, позивач вважає, що оспорюваний правочин фактично носить ознаки інвестиційного договору по залученню коштів для будівництва торгівельно-сервісного центру "Поділля", тоді як відповідно до пункту 2.10 договору про сумісну діяльність, сторони не мають права залучати до виконання інвестиційних програм по даному договору третіх осіб, без письмового погодження з боку всіх інших сторін - учасниць договору №09/07, а відповідач ТОВ "Коммандос" станом на день укладення спірного договору не мав такого погодження від інших сторін.
Крім того, позивач також вважає, що при укладенні договору субкомісії від 19.01.2004р. ТОВ "Коммандос" порушило вимоги пункту 2.8 договору №09/07 від 09.07.2003р., за умовами якого сторони можуть передати свої права та обов'язки, що випливають з даного договору, третім особам тільки при наявності письмової згоди кожної із сторін, крім права переуступки пайової участі, і тільки суб'єктам даного договору. Згода кожного із учасників спільної діяльності на укладення з ПП "Русь-Інвест" договору про залучення в будівництво ТСЦ "Поділля" інвестицій відсутня. Також сторони договору №09/07 про сумісну діяльність не погоджували питання про можливий перехід до ПП "Русь-Інвест" частини спільного майна. Відповідач ТОВ "Коммандос" не був наділений правомочністю укладати договори по відчуженню майна ТСЦ "Поділля".
Суд першої інстанції задоволив позовні вимоги позивача, дійшовши висновку, що укладення 19 січня 2004р. договору субкомісії №19/01/1 між ТОВ "Коммандос" та ПП "Русь-Інвест" та додатку №1 до нього від 19.01.2004р. є порушенням пункту 2.10 договору про сумісну діяльність №09/07 від 09.07.2003р. та пункту 3.4 інвестиційного договору від 21.07.2003р., що протирічить нормам Цивільного кодексу України. Так, суд вважає, що допущені порушення ст.ст.525,526, ч.1 ст.1135 ЦК України та ч.1 ст.431 ЦК УРСР, який діяв в момент укладення договору про сумісну діяльність.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Так, пунктом 2.10 договору №09/07 про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації торгівельно-сервісного центру "Поділля" від 09.07.2003р., укладеного між ТОВ "Коммандос", ТОВ "НВК "Укрінвестбуд", ТОВ "Енерго-Трейд" та ТОВ "Київоблбуд", встановлено, що сторони не мають права залучати до виконання інвестиційних програм по даному договору третіх осіб, без письмового погодження з боку всіх інших сторін - учасниць договору (а.с. 23 - 28 том 1).
Відповідно до пункту 3.4 Генерального інвестиційного договору № 21/07 про інвестування в будівництво торгівельно-сервісного центру "Поділля", укладеного 21 липня 2003р. між ТОВ "Енерго-Трейд", ТОВ "Коммандос", ТОВ "Київоблбуд", ТОВ "НВК "Укрінвестбуд" та компанією "Бест Кволіті Інк", право на зміну порядку фінансування робіт по будівництву центру в рамках дії договору №09/07 про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації торгівельно-сервісного центру "Поділля" від 9 липня 2003 року, а також порядку здійснення всіх інших дій, пов'язаних з виконанням вказаного договору, залишається за сторонами - учасниками договору №09/07 (за їх взаємною згодою) (а.с. 121 -127 том 1).
19 січня 2003 року між відповідачами Приватним підприємством "Русь-Інвест" (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммандос" (субкомісіонер) укладено договір субкомісії №19/01/1. Згідно п.1.1 цього договору комісіонер доручає, а субкомісіонер зобов'язується від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента придбати товар - жилі і нежилі, такі, що перебувають на стадії будівництва, і готові (введені в експлуатацію) приміщення в строки і площею, що вказані в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору. Як визначено п.4.1.1 цього договору, комісіонер перераховує субкомісіонеру 100% передоплати від суми, необхідної для оплати платежів по угодах, укладених у відповідності з даним договором. За положеннями розділу 5 означеного договору до обов'язків субкомісіонера належить: провести роботу по розшуку продавця товару і укласти договір з продавцем у відповідності з умовами даного договору і додатків до нього; прийняти товар у продавця у відповідності з умовами договору і забезпечити його передачу комісіонеру на умовах даного договору (а.с. 12-15 том 1).
Цього ж дня 19 січня 2004 року сторони підписали Додаток №1 до договору субкомісії, яким визначили: товар - жилі і нежилі приміщення на території України; площею - не менше 1500 кв.м.; ціна за 1 квадратний метр товару - не більше в еквіваленті 750 доларів США в гривні по курсу НБУ на момент оплати; строк передачі товару - дата, вказана в заявці Комісіонера; якість товару повинна відповідати показникам згідно ГОСТ; місце передачі - згідно заявки Комісіонера (а.с. 16 том 1).
Згідно ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч.3 ст.1012 ЦК України).
Відповідно до ст. 1015 ЦК України, за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента.
Таким чином, із змісту спірного договіру вбачається, що він має всі ознаки договору субкомісії та відповідає вимогам глави 69 "Комісія" ЦК України.
Глава 69 ЦК України не містить обмежень щодо осіб, які можуть укладати договори комісії та субкомісії. Тобто будь-яка особа має право взяти на себе зобов'язання за дорученням другої сторони вчинити правочин за її рахунок, в тому числі і придбати майно (нерухомість), у будь-яких інших осіб як це передбачено спірним договором, а право власника майна погоджуватись на його продаж, чи ні.
Отже, укладаючи спірний договір, сторони ПП "Русь-Інвест" та ТОВ "Коммандос", використали своє право, надане чинним законодавством на укладення такого правочину.
В позовній заяві позивач в підтвердження позовних вимог посилається на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2005р. у справі №6/845 (залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р.), яким витлумачено зміст договору субкомісії №19/01/1 від 19.01.2004р., укладеним між ТОВ "Коммандос" та ПП "Русь-Інвест", наступним чином: "По договору субкомісії комісіонер поручив, а субкомісіонер зобов'язався придбати цегельні та металеві торгівельні павільйони у першій черзі будівництва торгово-сервісного центру "Поділля", розташованому на землях Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, замовником будівництва якого являється субкомісіонер в кількості 1482 штук на суму 26087000гривень" (а.с. 17-22 том 1).
Проте, таке тлумачення спірного договору не змінює його правову природу як договору субкомісії, а лише уточнює місце розташування майна, яке комісіонер доручає придбати субкомісіонеру.
В позовній заяві позивач свказує, що відповідач ТОВ "Коммандос" не був наділений правомочністю укладати договори по відчуженню майна ТСЦ "Поділля". Однак, договір субкомісії не містить ознак договору купівлі-продажу. За змістом даного договору субкомісіонер взяв лише зобов'язання на майбутнє укласти такий договір. Що ж до укладення самого договору купівлі-продажу, то його неможливо укласти без згоди продавця.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що договір субкомісії фактично носить ознаки інвестиційного договору по залученню коштів для будівництва ТСЦ "Поділля", оскільки він не містить таких умов, а містить умови лише про наміри однієї особи придбати майно на користь іншої.
При укладенні договору субкомісії також не було допущено порушень пунктів 2.8, 2.10 договору про сумісну діяльність № 09/07, тому що договір субкомісії не містить умов про передачу прав та обов’язків ТОВ "Командос", що випливають з договору про сумісну діяльність, третім особам та не містить умов про залучення третіх осіб до виконання інвестиційних програм по будівництву ТСЦ "Поділля".
Спірний договір та додаток до нього також не містять жодних умов щодо зміни порядку фінансування робіт по будівництву центру в рамках дії договору № 09/07, в зв’язку з чим висновок суду про порушення пункту 3.4 інвестиційного договору є помилковим.
Що ж до використання ТОВ "Командос" перерахованих йому коштів від ПП "Русь-Інвест" згідно договору субкомісії № 19/01/1 на будівництво торгівельно-сервісного центру "Поділля", то слід зазначити, що вказана обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки такою підставою може бути лише невідповідність умов договору вимогам чинного законодавства, а не дії сторін.
Крім того, з платіжних документів, поданих ПП "Русь-Інвест" в судовому засіданні на вимогу апеляційного господарського суду вбачається, що кошти від ПП "Русь-Інвест" перераховувались ТОВ "Коммандос" як попередня оплата за нерухомість згідно договору субкомісії № 19/01/1 від 19.01.2004р., а не як інвестиції на будівництво центру "Поділля" (а.с. 30-56 том 2). Тобто з боку ПП "Русь-Інвест" не було допущено ніяких порушень при виконанні спірного договору.
В спірному договорі субкомісії відсутні будь-які умови щодо використання коштів ПП "Русь-Інвест" як інвестицій на будівництво об’єкта ТСЦ "Поділля" відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність". В ньому взагалі відсутні будь-які посилання на договір про сумісну діяльність чи генеральний інвестиційний договір №21/07. Отже, він ніяким чином не стосується обов’язків ТОВ "Коммандос" за цими договорами.
Якщо учасники договору про сумісну діяльність та генерального інвестиційного договору вважають, що ТОВ "Коммандос", використавши кошти, отримані від ПП "Русь-Інвест" на будівництво ТСЦ "Поділля", порушило умови згаданих договорів, то вони мають право повернути йому ці кошти.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір про сумісну діяльність та додаток до нього не стосуються діяльності та обов’язків ТОВ "Коммандос" як інвестора та учасника спільної діяльності за договорами № 09/07 від 09.07.2003р. та №21/07 від 21.07.2003р., та ніяким чином не зачіпають інтереси інших учасників вказаних договорів.
Укладення спірного договору є самостійною діяльністю ТОВ "Коммандос" з використанням свого права на укладення договору відповідно до глави 69 ЦК України, тому згоди інших учасників сумісної діяльності за договором № 09/07 на укладення договору субкомісії не потрібно.
Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про порушення при укладенні спірного договору ст.ст.525,526, ч.1 ст.1135 ЦК України та ч.1 ст.431 ЦК УРСР.
В письмових поясненнях по суті заявлених позовних вимог відповідач ПП "Русь-Інвест" посилався на те, що позов у даній справі підписаний неуповноваженою особою. Проте, вказане спростовується поданими позивачем на вимогу апеляційного господарського суду протоколом №14 зборів учасників від 10.10.2005р., довідкою та поясненнями позивача, довідкою управління статистики у Хмельницькому районі №152 від 10.07.2006р., довідкою про взяття на облік платника податків, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 57-61, 62,63,64,65,66,67-68 том 2).
Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Науково-виробнича компанія "Укрінвестбуд" про визнання договору та додатку до нього недійсними не можуть бути задоволені, в зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Русь-Інвест" (с. Кам'яногірка Вінницької області) задовольнити.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2006 р. у справі №13/98-06 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія"Укрінвестбуд" (с. Стуфчинці Хмельницької області) до Приватного підприємства "Русь-Інвест" (с. Кам'яногірка Вінницької області) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос" (с. Розсоша Хмельницької області) про визнання недійсним договору субкомісії №19/01/1 від 19.01.2004 р. та додатку №1 від 19.01.2004 р. до нього, укладених між Приватним підприємством "Русь-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммандос", - відмовити."
3. Справу №13/98-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
віддрук.
1 до справи
2,3,4 сторонам
5 в наряд