УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Сінані О.М.,

суддів - Даніла Н.М.,

- М'ясоєдової Т.М.,

при секретарі - Печуріні Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності на будівлю, зобов'язання не здійснювати перешкоди в користуванні власністю, зобов'язання знести паркан, поновити водопровід та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними та скасування рішень, встановлення меж між земельними ділянками, зобов'язання перенести огорожу та знести самовільно збудовану прибудову, треті особи: Кореїзська селищна рада, Ялтинська міська рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року,

встановила:

в січні 2004 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, Кореїзської селищної ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними та скасування рішень, встановлення меж між земельними ділянками, зобов'язання перенести огорожу та знести самовільно збудовану прибудову, треті особи: Ялтинська міська рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації, треті особи: БТІ м. Ялта, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Ялтинська міська рада.

В травні 2006 року з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, Кореїзської селищної ради з вимогами про визнання частково недійсними та скасування рішення Кореїзської селищної ради та відповідних державних актів звернулася ОСОБА_3

У вересні 2006 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 29.03.2007 року справа за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_10, Кореїзської селищної ради про усунення перешкод в

Справа № 22-ц-5126/2009 Головуючий в 1 інстанції - Берещанський Ю.В.

Доповідач Сінані О.М.

користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними та скасування рішень, встановлення меж між земельними ділянками, зобов'язання перенести огорожу та знести самовільно збудовану прибудову.

Уточнивши свої позовні вимоги ОСОБА_3 просила визнати рішення Кореїзської селищної ради №№ 165, 194 та 146 та відповідні державні акти незаконними та скасувати їх, встановити межі між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відповідно до плану, що знаходиться в інвентарній справі БТІ, зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_10, ОСОБА_6 перенести огорожу та зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно збудовану прибудову літ. „A3" та ліквідувати вигрібну яму, ОСОБА_6 знести самовільно збудовану прибудову літ. „І", ОСОБА_11 знести самовільну прибудову до сараю літ. „Б", з даху якої тече вода, підмиваючи фундамент будинку ОСОБА_3, та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволений та визнані недійсними і скасовані: - рішення Кореїзської селищної ради № 165 від 29.08.1997 року та державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0, 0383 га. АДРЕСА_1; - рішення Кореїзської селищної ради № 194 від 24.12.1997 року та державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_5 н земельну ділянку, площею 0, 0424 га. АДРЕСА_2; - рішення Кореїзської селищної ради № 165 від 29.08.1997 року та державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0, 0481 га. по АДРЕСА_3. Встановлені межі між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відповідно до плану садибних ділянок по АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 в смт. Кореїз в межах, зазначених в інвентарній справі БТІ № 1903/3649 станом на 26.03.1980 р. і державним актом ОСОБА_6 по винесеним в натурі межовим знакам 03.09.2007 року. Зобов'язано ОСОБА_5 перенести огорожу в межах, встановлених у додатку 4 експертизи від 14.06.2005 року № 1649 з зарахуванням земельної ділянки, площею 14 кв.м., що не увійшла до державного акту. Зобов'язано ОСОБА_2. знести самовільно збудовану прибудову літ. «A3» та ліквідувати вигрібну яму під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3. Зобов'язано ОСОБА_6 знести самовільно збудований сарай літ. «І» за адресою: АДРЕСА_3. Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перенести огорожу відповідно до межі, встановленої в інвентарній справі БТІ № 1903/3649 станом на 26.03.1980 р. І державного акту ОСОБА_6 по винесеним в натурі межовим знакам 03.09.2007 року. Зобов'язано ОСОБА_5 знести самовільно збудовану прибудову до сараю літ. «Б». Також стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 51 грн., витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 4571 грн. 60 коп., послуги адвоката у розмірі 4445 грн., на користь Кримського науково-дослідницького інституту за проведення експертизи 1005 грн. 20 коп.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в частині позовних вимог ОСОБА_2. справу повернути на новий розгляд. Зазначають, що у порушення вимог ст. 1 Закону України «Про землеустрій», суд встановив межі земельних ділянок з перевищенням повноважень, судом вирішено питання про права та обов'язки Кореїзської селищної ради, яка не була притягнута до участі у справі в якості відповідача, а новий власник земельної ділянки по АДРЕСА_4 в смт. Кореїз ОСОБА_12 взагалі не був притягнутий до участі у справі. Також суд не вирішив питання про поновлення строку позовної давності за позовом ОСОБА_3, не навів у рішенні, які саме права ОСОБА_3 порушені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ОСОБА_10 та ОСОБА_5, яки підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_3 та її представника, яки заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договорів дарування будинку та земельної ділянки від 10.11.2004 року на праві власності належить земельна ділянка, площею 0, 0383 га., що розташована в м. Ялті смт. Кореїз, АДРЕСА_5 та 1/2 частка житлового будинку № 9, який знаходиться в м. Ялті смт. Кореїз, пров. Предгірський. Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 15.05.1991 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про розподіл земельної ділянки у рівних частках по 0, 0368 га., але внаслідок помилки ОСОБА_4 було виділено на 20, 5 кв.м. менше землі ніж потрібно. ОСОБА_3 фактично має 383 кв.м., ОСОБА_5 згідно з державним актом 424 в.м., ОСОБА_6 має залишок в 14 кв.м.. Таким чином, враховуючи, що вся земельна ділянка має площу 821 кв.м., її половина складає 410, 5 кв.м., яка і повинна належати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частках.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст.ст. 21, 42 ч.ч.3, 4, 152, 158, 212 ЗК України та ст.ст. 376 ч.ч. 1, 4 ЦК України щодо порядку використання земельних ділянок, забезпечення умов захисту права власності на землю та компетенції суду у земельних спорах, а також висновку експерта Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 1392 від 25 лютого 2009 року.

З такими висновками не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права з наступного.

Ухвалою Ялтинського міського народного суду від 15 травня 1991 року, яка набрала законної сили 27.05.1991 року, прийнято відмову від позову ОСОБА_4, провадження за її позовом закрито. За зустрічним позовом ОСОБА_5 про розділ будинку та земельної ділянки затверджено мирову угоду, відповідно до якої визначений порядок користування земельною ділянкою по другому варіанту експертизи з деякими змінами: ділянка, площею 368 кв.м. з північного боку від АДРЕСА_6 до опори стіни № 1 виділена у користування ОСОБА_5, ділянку, площею 368 кв.м., розташовану напроти сараю літ. «В» залишено в користуванні ОСОБА_4

Відповідно до акту судового виконавця від 24.08.1992 року, ухвала суду виконана повністю.

22.12.1997 року Кореїзською селищною радою ОСОБА_4 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0, 0383 га. за адресою: АДРЕСА_5, а 23.03.1998 року Кореїзською селищною радою ОСОБА_5 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0, 0424 га. за адресою: АДРЕСА_5.

Зазначені обставини місцевий суд залишив без уваги та не з'ясував, яким чином у такому випадку порушені права ОСОБА_4 та права ОСОБА_3, яка отримала земельну ділянку у власність у 2004 році.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» межування земель -комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

Статтею 152 ч.3 передбачений перелік способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, і зокрема, одним з таких способів - визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. «г»).

Право на судове оскарження рішень органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів передбачено ст. 158 ч. 5 ЗК України.

Вирішуючи питання про встановлення меж земельних ділянок, суд не проаналізував наведені норми Закону з огляду на підвідомчість суду питань межування земель.

Зобов'язавши ОСОБА_2 знести прибудову літ. „A3", суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до висновку експерта Кримського НДІСЕ № 1392 від 25.02.2009 року він був самовільно збільшений по площі, а не самовільно збудований.

Також суд залишив без уваги й посилання ОСОБА_10 і ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 пропущений строк позовної давності.

При стягненні витрат на послуги адвоката та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи суд не застосував Постанову KM України № 590 від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" та не з'ясував розмір витрат, підтверджених належним чином, що понесла ОСОБА_3 на проведення судових експертиз.

Окрім того, судом першої інстанції допущені і порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Так, ухвалюючи рішення, суд не розглянув вимоги ОСОБА_4, заявлені нею в січні 2004 року, у той же час розглянувши вимоги ОСОБА_3 без вирішення питання за її клопотанням про притягнення її до участі у справі в якості позивача (т. 1 а.с. 8) та без вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_3, що відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 5 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Скасовуючи рішення Кореїзської селищної ради та відповідні державні акти, суд вирішив питання про права та обов'язки Кореїзської селищної ради, не притягнувши зазначену особу до участі у справі в якості відповідача, що відповідно до ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України, також є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Статтею 303 ч.3 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 та позовні вимоги ОСОБА_10 взаємопов'язані, рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 ч.3, 304, 311 ч. 1 п.п. 4, 5 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ухвалила:

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання права власності на будівлю, зобов'язання не здійснювати перешкоди в користуванні власністю, зобов'язання знести паркан, поновити водопровід та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні

земельною ділянкою, визнання незаконними та скасування рішень, встановлення меж між земельними ділянками, зобов'язання перенести огорожу та знести самовільно збудовану прибудову, треті особи: Кореїзська селищна рада, Ялтинська міська рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, Комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.