Справа № 22ц-1210/2009р. Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Категорія: 2 Доповідач: Богонюк М.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Макойді Н.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05 січня 2009 року, -
ВСТАНОВЛЕНО:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Пустомитівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що право на спадкування будинку в розмірі 5/6 його частин у неї виникло в зв'язку із спадкуванням за заповітом після смерті матері, яка пережила батька. Фактично вона вступила в управління спадковим майном, оскільки постійно проживала з батьками у спірному будинку, а також вчасно звернулася із відповідною заявою до нотаріальної контори. Також покликається на те, що подання нею заяви про прийняття спадщини на грошові вклади не свідчить про те, що вона не прийняла, відмовилася від спадщини на частину будинку, який успадкований нею за законом після смерті батька і підлягав успадкуванню за заповітом після смерті матері.
Крім того, стверджує, що підстави для захисту її прав виникли після 26.04.2007 року, тобто з дня видачі свідоцтва про право на спадщину та його реєстрації, а відтак вона звернулась із даним позовом до суду у встановлений законом трирічний строк позовної давності.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, така не підлягає до задоволення.
Згідно ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом першої інстанції встановлено, що спірний будинок є приватною спільною частковою власністю сторін, а саме ОСОБА_1 належить 1/2 частка будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.04.2007 року, виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою та ОСОБА_2 належить 1/2 частка будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2003 року, виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, суд першої інстанції вірно виходив
з того, що позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що підстави для захисту її прав виникли після 26.04.2007 року, тобто з дня видачі свідоцтва про право на спадщину та його реєстрації, а тому вона не пропустила строк для звернення до суду, оскільки в грудні 2003 року ОСОБА_3 звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про відновлення терміну позовної давності вступу в права спадкоємця та визнання права власності на 5/6 будинковолодіння. Дана цивільна справа була залишена без розгляду у зв'язку з неявкою в судові засідання сторін. А відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Після смерті батька ОСОБА_4, а саме 07.07.1999 року, позивачка претендувала на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідно до вимог законодавства подала заяву про прийняття спадщини.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи мати сторін по справі ОСОБА_3 склала заповіт та на випадок своєї смерті зробила розпорядження на все своє майно дочці ОСОБА_1 Після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 по заповіту претендувала на компенсаційні виплати, грошові вклади та автомашину марки ВАЗ - 2121, при цьому нічого не зазначаючи про частку спірного будинку. А тому, вчиняючи дії по оформленню спадщини після смерті батьків, позивачка достовірно знала про порушення своїх цивільних прав.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою по справі не представлено суду належних доказів того, що вона звернулась із даним позовом до суду у встановлений законом трирічний строк позовної давності.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05 січня 2009 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ухвалою законної сили.