УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року вересня місяця „21" дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

Суддів: Курської А.Г.

Білоусової В.В.

При секретарі: Козачок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

18 березня 2009 року орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1. Споживаючи теплову енергію та користуючись гарячим водопостачанням, відповідачка не сплачує за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість за період з січня 1997 року по лютий 2009 року у розмірі 5083 грн. 17 коп. Просить стягнути зазначену суму на користь позивача.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість по оплаті послуг постачання теплової енергії у розмірі 2301 грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а усього стягнено 2382 грн. 35 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що позивачем не надано розрахунок заборгованості за період з березня 2006 року по лютий 2009 року за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання помісячно з зазначенням вартості окремо за теплову енергію і гарячу воду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-ц-5022/2009 р. Головуючий суду першої інстанції Можелянський В.А.

Доповідач Горбань В.В.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за теплову енергію і гаряче водопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за отримані відповідачкою послуги підлягає стягненню за період з березня 2006 року по лютий 2009 року, тобто в межах строку позовної давності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам та вимогам закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_2 і користується послугами теплової енергії і гарячого водопостачання, які надає позивач.

Відповідно до вимог статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка з січня 1997 року по лютий 2009 року ухиляється від оплати за користування тепловою енергією і гарячою водою. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість за цей період складає 5083 грн. 17 коп.

Визначаючи розмір заборгованості у сумі 2301 грн. 35 коп. суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначена заборгованість підлягає стягненню в межах строку позовної давності, тобто з березня 2006 року по лютий 2009 року.

За таких обставин, виходячи з правил статей 67, 68 ЖК України, статей 525, 526 ЦК України та встановивши, що відповідачка не виконує своїх зобов'язань за спожиті нею послуги теплової енергії і гарячого водопостачання і має заборгованість за надані послуги у сумі 2301 грн. 35 коп., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в межах строку позовної давності та ухвалив рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано розрахунок заборгованості за період з березня 2006 року по лютий 2009 року за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання помісячно з зазначенням вартості окремо за теплову енергію і гарячу воду, що свідчить про недоведеність позовних вимог, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи, а саме довідкою-розрахунком заборгованості за цей період. Крім того, у засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача надано додатково розрахунок заборгованості за період з березня 2006 року по лютий 2009 року з зазначенням окремо вартості за

теплову енергію і гаряче водопостачання помісячно, який був досліджений колегію суддів і встановлено, що зазначений розрахунок заборгованості співпадає з раніше наданим позивачем розрахунком.

Що стосується доводу скарги про те, що суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи, а саме, після розгляду у судовому засіданні 20 травня 2009 року її заяви про перегляд заочного рішення та постановления ухвали про скасування рішення, яке закінчилось в 9-00 годині, суд одночасно призначив справу до розгляду в загальному порядку на 20 травня 2009 року о 9 годині 20 хвилин, колегія суддів вважає, що зазначені порушення процесуального законодавства не є безумовною підставою для скасування рішення. Але можуть бути підставою для окремого реагування колегії суддів на процесуальні порушення, які були допущені судом при розгляді заяви відповідачки про перегляд заочного рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам відповідачки, а тому необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача, є безпідставними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам наданим сторонами згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.