УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Ісаєва Г.А.,

суддів Панкова М.В.,

Белинчук Т.Г.

при секретарі Кравчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ВГІРФО Центрального РВ СГУ ГУ МВС України в АРК, третя особа - КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про визнання особами, що втратили право на житлову площу, зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення із квартири, усунення перешкод у користування шляхом вселення, зміни договору найму квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 травня 2009 року,

встановила:

ОСОБА_2 та ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат житловою площею 37, 6 кв.м, загальною площею 65, 5 кв.м. У квартирі зареєстровані і постійно проживають ОСОБА_2 і ОСОБА_10 Крім них у квартирі зареєстровані ОСОБА_4 і ОСОБА_11, а також малолітня дочка ОСОБА_11 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачки ОСОБА_4 і ОСОБА_11 фактично не проживають у спірній квартирі з 1994 року, комунальні платежі не оплачують, будь-якого їх майна у квартирі немає, перешкод у їх користуванні квартирою їм ніхто не чинив, вони добровільно вибули із спірної квартири. З 1996 року між ОСОБА_10 і ОСОБА_4 були остаточно припинені супружні відносини. Рішенням Центрального районного суду АР Крим від 09.11.2006 року шлюб між ними був розірваний. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 і ОСОБА_11 з малолітньою ОСОБА_6 не проживають понад шість місяців без поважних причин у спірній квартирі, то відповідно до ст.71, 72 Житлового кодексу України вони втратили право користуватися нею. Просили визнати їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_3 зобов'язати ВГІРФО Центрального РВ СГУ ГУ МВС України в АРК зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі разом з малолітньою ОСОБА_6

ОСОБА_4 та ОСОБА_11 звернулися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що у 1981 році ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_10, від шлюбу народилася дочка ОСОБА_11, вони проживали з матір'ю чоловіка -відповідачкою ОСОБА_2 У 1986 році ОСОБА_2 був виданий ордер на склад сім'ї із чотирьох чоловік на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2

Справа № 22-ц-4663/2009 р. Головуючий у першій інстанції Гулевич Ю.Г.

Доповідач Ісаєв Г.А.

в м. Сімферополі і з цього часу вони всі разом проживали у ній. У 1999 році їх дочка ОСОБА_11 народила дитину - ОСОБА_6 і продовжувала проживати у зазначеній квартирі. Відповідач ОСОБА_10 почав пити, скандалив, у зв'язку з чим ОСОБА_11, починаючи з 2004 року вимушена була забирати дитину і уходити із квартири. У 2005 році ОСОБА_4 зрозуміла, що їй не зберегти сім'ю, попросила ОСОБА_10 приватизувати квартиру з метою забезпечити їх дочку власним житлом і розміняти квартиру, оскільки ордер на цю квартиру видавався в тому числі і на дочку. Чоловік відмовився це зробити, а у 2007 році вона дізналася, що Центральним районним судом 09 листопада 2006 року було постановлено рішення за позовом її чоловіка про розірвання їх шлюбу. У початку 2007 року ОСОБА_10 поміняв замки на вхідних дверях і вона з дочкою і онучкою навіть не мають доступу до своїх речей. Доповнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 і ОСОБА_11 просили залучити до участі у справі у якості відповідачів ОСОБА_7 та її повнолітніх дітей - ОСОБА_9, ОСОБА_8, посилаючись на те, що у теперішній час у спірній квартирі на правах нової дружини ОСОБА_10 проживає ОСОБА_7 та її діти. Згоди на їх вселення ні вона, ОСОБА_4, ні її дочка, не давали, хоча і зареєстровані у цій квартирі і на дату їх вселення не були визнані особами, що втратили право на користування квартирою. Остаточно у позові просили: зобов'язати усунути перешкоди у користуванні ними квартирою АДРЕСА_4 шляхом вселення їх у цю квартиру, змінити договір найму квартири, виділивши їм у користування окрему кімнату площею 18 кв.м, а відповідачам - дві інших кімнати, залишивши у загальному користуванні балкон, кухню, ванну кімнату і туалет, зобов'язавши КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя укласти з ОСОБА_2 відповідний договір найму, виселити ОСОБА_7 та ОСОБА_9, ОСОБА_8 із квартири.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 07 травня 2009 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_10 задоволено. Визнано ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1. Зобов'язано ВГІРФО Центрального РВ СГУ ГУ МВС України в АРК зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі. У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 і ОСОБА_10 та про задоволення їх зустрічного позову, посилаючись на те, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухав представника позивачів, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника, ОСОБА_7, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачки понад 6 місяців в спірній квартирі без поважних причин не проживають, тому, відповідно до положень ст. 71, 72 ЖК України втратили право користування жилими приміщеннями в цієї квартирі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України правовідносини сторін з'ясовуються в частині періоду відсутності осіб з правом на жилу площу і поважність причин їх відсутності.

Судом встановлено, що відповідачки з 1994 року в спірній квартирі не проживають, комунальні платежі не сплачують, їх особисті речі в квартирі відсутні.

Суд доказами перевірив період відсутності відповідачів і дійшов висновку про те, що вони в квартирі не проживають без поважних причин більше ніж 6 місяців.

Так, рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 09.11.2006 року по спору про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_4 встановлено, що подружжя сумісно не проживають з 1996 року.

З наданого договору про порядок користування будинком № 46 по вул.  Димитрова в м. Сімферополі вбачається, що ОСОБА_4 належить 1/2 частка цього будинку і вона у березні 1994 року уклала договір про порядок користування цим будинком. Крім того, у 2002 році ОСОБА_4 встановила в цьому будинку телефонний номер, з якого ведуться регулярні телефоні дзвінки.

За даними амбулаторної картки дитина відповідачки ОСОБА_14 народилася в 1999 році і наглядалася за місцем проживання в АДРЕСА_5

Відповідно до шкільних документів ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає в АДРЕСА_5

Відповідачами об'єктивних доказів, які б свідчили про те, що вони не проживають в спірній квартирі з поважних причин, не надано. їх твердження про те, що ОСОБА_10 вигнав їх з квартири і чинив перепони в проживанні в квартирі об'єктивними доказами не підтверджено.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовується.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Центрального районного суду АР Крим від 07 травня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.