Справа № 22ц-6528
Головуючий 1 інстанції Коновалов В.В.
Категорія - 25
Доповідач Алексеев А.В.
РІШЕННЯ
іменем України
29 жовтня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Новосядлої В.М., Суддів - Алексеева А.В., Троценко Л.І.
При секретарі - Алексєєвій Г.Є.
З участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 Представника відповідача Телешевої О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства «Вега» про стягнення страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «СК «Вега» про стягнення суми страхового відшкодування, в якому просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування 136780 грн. та судові витрати. Позивач посилався на те, що є власником автомобілю «Шкода Супер Б Классік» реєстраційний НОМЕР_3. 19 травня 2006 року він уклав з відповідачем договір №НТ-06/091 добровільного страхування наземного транспорту на суму 137468 грн. 31 липня 2006 року в Донецькій області на трасі Донецьк-Маріуполь в районі селища Оленівка близько 1 часу відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зазначений автомобіль, під його керуванням, зіткнувся з автомобілем НОМЕР_1, в наслідок чого його автомобіль було пошкоджено. Вартість відновлюваного ремонту складає 165772 грн. 85 коп. Позивач звернувся до відповідача зі заявою про виплату страхового відшкодування, проте йому було безпідставно відмовлено у виплаті відшкодування.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2008 року стягнуто з ЗАТ «Вега» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 136780 грн. 66 коп., сплачене позивачем держмито у розмірі 1374 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 138185 грн. 34 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом не повно досліджені обставини справи. Апелянт вважає, що автомобілем «Шкода» керував не позивач, а ОСОБА_1 і за таких обставин у позивача відсутнє право на страхове відшкодування. Судом не були досліджені матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_4, не були
допитані свідки, які б могли пояснити хто керував автомобілем, суд не дав належної оцінки показанням свідків. Апелянт також стверджує, що судом не надано правової оцінки тому факту, що позивачем своєчасно не сплачені страхові внески, а тому страховий договір є припиненим. Також вважає, що позовна заява підписана не позивачем, справу розглянуто у відсутності позивача.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд.
Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає зміні, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником автомобілю «Шкода Супер Б Классік» реєстраційний НОМЕР_3 та 19 травня 2006 року між ЗАT «Страхова компанія «Вега» та позивачем був укладений договір добровільного страхування зазначеного наземного транспорту на суму 137468 грн.
31 липня 2006 року на трасі Донецьк-Маріуполь в районі селища Оленівка близько 1 години відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зіткнулися автомобіль «Шкода Супер Б Классік» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 В наслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Шкода Супер Б Классік» та спричинені тілесні ушкодження водію автомобіля ОСОБА_4 і пасажиру зазначеного автомобіля ОСОБА_1 Постановою старшого ІПС Волноваського РВ УМВС України в Донецькій області від 5 вересня 2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 і ОСОБА_6
Відповідно до пункту 4.1.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору страхування страховим випадком є пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 9.3 зазначеного договору після настання страхового випадку або отримання повідомлення про подію, що може бути визнана такою, Страхувальник зобов'язаний протягом 24 годин сповістити Страховика про подію, яка відбулася за допомогою факсимільного або телеграфного повідомлення.
Судом встановлено, що позивач своєчасно, 31 липня 2006 року, за телефоном сповістив відповідача про настання страхового випадку.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до вимог пункту 1І.І.2 договору страхування страхове відшкодування дорівнює вартості витрат на ремонт.
Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №5273/27 від 4 жовтня 2006 року вартість відновлюваного ремонту складає 165772 грн. 85 коп., що перевищує ринкову вартість автомобілю.
Відповідно до пункту 8.3.2 договору страхування при конструктивній загибелі транспортного засобу (у випадку, коли вартість відновлюваного ремонту складає більше ніж 75% від вартості транспортного засобу), страховик має право прийняти рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми з вирахуванням відповідної франшизи та виплачених страхових відшкодувань.
Згідно пункту 5.2 договору франшизи у даному страховому випадку складає 0, 5% від страхової суми.
За таких обставин відповідач повинен був сплатити позивачу суму страхового відшкодування з вирахуванням відповідної франшизи.
З матеріалів справи також вбачається, що страховий платіж за договором складає 6873 грн. 40 коп., який повинен бути сплачений до 25 травня 2006 року в сумі 3436 грн. 70 коп., та до 25 серпня 2006 року в сумі 3436 грн. 70 коп.
Судом встановлено, що перша частка страхового платежу була сплачена позивачем своєчасно. Страховий випадок стався 31 липня 2006 року, тобто до настання строку другого платежу. 22 серпня 2006 року позивач перерахував відповідачу другу частину страхового платежу, проте 23 серпня 2006 року зазначена сума була повернута відповідачем позивачу. Отже друга частина платежу залишилася не сплачено.
Відповідно до пункту 11.10.2 для розрахунку страхового відшкодування враховується несплачена частина страхового платежу.
За встановлених обставин сума страхового платежу, яка підлягала сплаті відповідачем позивачеві, складає 137468 грн. - 687 грн. 34 коп. франшизи - 3436 грн. 70 коп. сума несплаченого страхового платежу = 133343 грн. 96 коп.
Проте, відповідач не сплатив зазначену суму страхового відшкодування та рішенням від 7 травня 2007 року відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що застрахованим автомобілем керував не позивач, а ОСОБА_1, a також у зв'язку з припиненням договору страхування, у зв'язку з невиконанням вимог щодо сплати суми страхового платежу позивачем.
Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, надавши їм належну оцінку, дійшов до обґрунтованого висновку стосовно обставин настання страхового випадку та неправомірності відмови у виплаті страхового відшкодування.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи старшого ІПС Волноваського РВ УМВС України в Донецькій області від 5 вересня 2006 року встановлено, що застрахованим автомобілем керував позивач. Документи ДАІ, в яких зазначено, що автомобілем керувала інша особа, були видані помилково, що підтверджується відповідним листом ДАІ (а. с. 169). Судом була надана належна оцінка зібраним по справі доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно невідповідності висновків суду обставинам справи та їх неповному дослідженню спростовуються вищенаведеним.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно припинення дії договору страхування.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, страховий випадок стався 31 липня 2006 року, тобто до настання строку другого страхового платежу. На час страхового випадку договір не був припинений. У подальшому відповідач не повідомляв позивача про припинення договору та не виконував дії, передбачені розділом 13 договору страхування, у разі припинення дії договору. Крім того, судом встановлено, що позивачем був своєчасно здійснений страховий платіж, проте він з невідомих причин не був прийнятий відповідачем.
Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильні правові висновки суду першої інстанції.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до обгрунтовного висновку про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, проте неправильно визначив суму, яка підлягає стягненню, не врахувавши суму несплаченого страхового платежу 3436, 7 грн., яка відповідно до вимог договору підлягає врахуванню.
За наведених обставин та відповідно до вимог статті 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру суми, яка підлягає стягненню.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування відповідно до розрахунку: 137468 грн. страхова сума - 687 грн. 34 коп. франшиза - 3436 грн. 70 коп. сума несплаченого страхового платежу = 133343 грн. 96 коп.
Згідно статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: сплачене позивачем державне мито, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1333 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.
Загалом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 134707 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега» задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 22 липня 2008 року змінити.
Стягнути зі закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 133343 (сто тридцять три тисячі триста сорок три) гривні 30 копійок, сплачене позивачем державне мито в сумі 1333 (одну тисячу триста тридцять три) гривні 44 копійки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а загалом 134707 (сто тридцять чотири тисячі сімсот сім) гривень 40 копійок.
В решті частини рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання ним законної сили.