Справа 22ц-5226

Категорія 37

Головуючий у 1 інстанції Міщенко Г.А.

Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Лісового О.О., Єлгазіної Л.П.

При секретарі Стефановій І.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Першої донецької державної нотаріальної контори про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,

встановив:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Першої донецької державної нотаріальної контори про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування задоволені, за позивачкою визнане право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 із земельною ділянкою площею 340 кв.м.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд безпідставно не притягнув його до участі в справі, в той час як він є спадкодавцем першої черги, висновки в рішенні не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка проживала з ОСОБА_3 понад 13 років, є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3, тому визнав за позивачкою право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивачка просила відхилити апеляційну скаргу, відповідач та представник ОСОБА_1 про час і місце судового засідання повідомлені.

Заслухавши доповідача, доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі. Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, що відповідно до зазначених вимог закону є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою пред»явлені позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3. Суд дійшов до висновку в рішенні, що позивачка понад 13 років проживала разом із спадкодавцем, є спадкоємцем четвертої черги за законом, тому визнав за нею право власності на спадкове майно: будинок та земельну ділянку.

В якості відповідача до справи була залучена Перша донецька державна нотаріальна контора.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат-це система органів і посадових осіб, на які покладений обов»язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. З врахуванням зазначеного положення закону та відповідно до ст. ст. 30, 34, 35 ЦПК України нотаріуси (нотаріальні контори) не є особами, прав і обов»язків яких стосується спір щодо спадкового майна, оскільки відсутня їх юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.

Звернувшись до суду з позовом, позивачка зазначала, що є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3, тому вважала, що набула права власності на спадкове майно. В разі, якщо суд вважав, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом, інших спадкоємців за законом не має, він повинен був в порядку ст. 33 ЦПК України обговорити питання про залучення до участі в справі належного відповідача - відповідну територіальну громаду в особі відповідної ради.

З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 Розглянувши справу без притягнення до участі в неї в якості відповідача спадкоємців за законом або територіальної громади, суд вирішив питання про право власності на спадкове майно за позовом до нотаріальної контори, в той час як права та інтереси нотаріальної контори вирішенням спадкового спору не зачіплюються. В зв»язку з викладеним рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. 307, п.4 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 31 жовтня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.