Справа № 22ц - 8352/2008 рік

Головуючий першої інстанції Дмитрієв О.Ф.

Категорія: 33

Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25»грудня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C.

суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.

при секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст.. 68 Конституції України, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Старобешівського районного суду Донецької області від 25 червня 2008 року, -

встановив:

18 червня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до судді Вищого адміністративного суду Панченко О.І. про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст.. 68 Конституції України. Посилався на те, що винесені суддею рішення носять характер недостовірної інформації щодо нього. Просив спростувати недостовірну інформацію про нього, яка міститься в рішеннях відповідача, забезпечити право на відшкодування моральної шкоди, забезпечити гарантії права на повагу його гідності шляхом зобов'язання відповідача внести зміни в офіційний документ.

Ухвалою судді Старобешівського районного суду Донецької області від 25 червня 2008 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст.. 68 Конституції України повернута позивачу. Роз*яснено, що він повинен звернутися в позовною заявою до Печерського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду. В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм процесуального права.

В апеляційному суді ОСОБА_3 підтримав доводи скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2008 року ОСОБА_3, посилаючись на норми ЦПК України та Конституцію України, звернувся з позовом до посадової особи органу влади ОСОБА_2 про встановлення юридичної відповідальності на підставі ст.. 68 Конституції України. Позивач вважав, що позов пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої рішеннями суду, а тому може бути пред'явлений відповідно до п.4 ст. 110 ЦПК України за його місцем проживання, тобто в Старобешівський районний суд Донецької області.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_3, суд виходив з того, згідно ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичних осіб пред'являються за місцем знаходження відповідача. Посилаючись на п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України суддя дійшов висновку, що справа не підсудна Старобешівському районному суду Донецької області, оскільки позов пред'явлено до відповідача, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.   Московська буд. 8 і позов повинен бути поданий до Печерського районного суду м. Києва.

Проте, апеляційний суд не може погодитися з таким висновком, оскільки він є передчасним.

Стаття 129 Конституції України вказує на те, що одним із засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» від 28 вересня 1990 року № 7 з наступними змінами та доповненнями, у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах слідчих та інших відповідних органів, для оскарження яких законом встановлено інший порядок.

Питання оскарження судових рішень також врегульовані постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади».

Відповідно до п.10 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь - який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

При цьому суддя не розглянув можливість застосування ст. 121 ЦПК України і не з"ясував чи оскаржує позивач рішення, дії чи бездіяльність відповідача і які саме; не з"ясував які   саме

відомості та в якому документі просить спростувати позивач, чи не встановлено іншого порядку їх оскарження; чи позовні вимоги позивача стосуються лише відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому незаконним судовим рішенням, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду від 25 червня 2008 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Старобешівського районного суду Донецької області від 25 червня 2008 року

скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.