Справа №7882                                                  

Головуючий у 1 інстанції Саржевська І.В.

Категорія 48

Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2009 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В. суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Краснолиманеького міського суду Донецької області від 3 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у зв'язку з продовженням навчання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки, відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Краснолиманеького міського суду Донецької області від 3 серпня 2009 року і ухвалення нового рішення про стягнення з нього аліментів на користь позивачки в сумі 200 грн.

Він надав суду довідку про його заробітну плату, про витрати необхідні на побутові потреби, про склад його родини, які підтверджують, що він не зможе виплачувати аліменти у розмірі 1/5 частини свого доходу. Він спроможний виплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. Але суд не врахував надані ним докази і виходив лише із позовних вимог (а.с.36).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка не визнала апеляційну скаргу.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 3 серпня 2009 року позов задоволений частково і з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходів), починаючи з 10 червня 2009 року до закінчення строку навчання - 31 червня 2011 року; на користь держави з відповідача стягнуті судові витрати: судовий збір 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7 грн. 50 коп. (а.с.32-33).

Цим рішенням встановлено, що позивачка є дочкою відповідача; позивачка проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні. Позивачка навчається на контрактній основі і є студенткою 2 курсу Машинобудівного коледжу міста Краматорськ денного відділення, тривалість навчання до 30 червня 2011 року.

Крім того, що позивачка є студенткою, вона несе додаткові витрати на проїзд, придбання навчальної літератури, проживання в місті Краматорськ.

Відповідач працює, має постійний заробіток, не одружений, не має інших осіб на утриманні.

Надані відповідачем докази про склад сім'ї, стан здоров'я відповідають подіям 2007 - 2008 років.

Враховуючи матеріальне становище позивачки і відповідача, працездатність останнього, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу), оскільки відповідач має можливість виплачувати аліменти на утримання позивачки, яка навчається (32-33).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється, що позивачка є донькою відповідача, яка досягла повноліття і продовжує навчання в учбовому закладі на денному відділенні за договором, стипендію не отримує (а.с.2, 6, 7).

Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина суд визначає згідно ст.200 СК України у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач працює, розмір його середньомісячного заробітку складає 2821 грн. 20 коп. (а.с.11); відповідач не має непрацездатної дружини, не має інших дітей. Суд першої інстанції оцінив надані відповідачем довідки про стан його здоров'я, склад сім'ї і прийшов до висновку, що надані відповідачем докази про склад сім'ї, стан здоров'я відповідають подіям 2007 - 2008 років і тому не можуть бути враховані на час розгляду справи. Відповідачем не надані будь-які докази у спростування цього висновку суду.

Довід апеляційної скарги про згоду відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі не заслуговує на увагу, оскільки аліменти у твердій грошовій сумі визначаються, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, а відповідач отримує щомісяця заробітну плату.

Не підлягає зміні і розмір стягнутих аліментів, оскільки відповідачем не надані будь-які докази у підтвердження наявності підстав для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду першої інстанції.

Відповідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 3 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.