Справа № 295

Категорія - 32

Суддя 1- інстанції- Кодолова В.О.

Доповідач- Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого- судді Червинської М.Є. Суддів- Єлгазіної Л.П., Лісового О.О. При секретарі - Кузмінковій Ю.О. За участю: представника відповідача Самаріної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харцизську Донецької області на рішення Харцизського міського суду Донецької обл. від 10 листопада 2008 року за позовом ОСОБА_3  до Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харцизську Донецької області - про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харцизського міського суду Донецької обл. від 10 листопада 2008року позивачу частково задоволено позовні вимоги сумі 10 ОООгривень, суд дійшов висновку, що позивач, внаслідок тривалої праці в шкідливих для здоров, я умовах отримав професійне захворювання згідно висновку МСЕК від 26.01.2004 року - хронічна вертеброгенна пояснично - крижана радікулопатія вперше, і встановлено 50% втрати професійної працездатності, в зв, язку з чим позивач переживає моральні страждання , які підлягають грошовому відшкодуванню у визначеній судом сумі, оскільки стан здоров, я позивача погіршився, і він прикладає додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, стягнути на його користь 20 тисяч гривень, оскільки судом першої інстанції розмір визначеного грошового відшкодування не відповідає глибині його моральних страждань.

Відповідач, також не згоден із судовим рішенням, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Позивач у судове засідання не з, явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення представника відповідача, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія  вважає що  апеляційна скарга     не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Встановлено , що позивач дійсно працював на шахтах в шкідливих умовах в підземних умовах і під час виконання трудових обов, зків отримав професійне захворювання, висновком   МСЕК   від 17.02.2004 року йому    вперше встановлено 50%

втрати професійної працездатності безстроково по професійному захворюванню хронічна вертеброгенна пояснично - крижана радікулопатія .

Професійне захворювання , яке сталося з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. "є" п..1.ч.1 ст. 21 Закону зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому (на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності).

Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у позивача відповідно з висновками МСЕК вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності в 2004 році в період дії Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" і у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі CT..23 , 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві.. . складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва , потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.

Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону , - висновок МСЄК ііро встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги і визначив грошове відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою працездатності позивачу, відповідно до вимог діючого закону і доводи апеляційної скарги щодо невідповідності грошової суми не відповідають дійсності.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідача на п..44 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік" , яким зупинена дія в частині відшкодування моральної шкоди   "Закону України   "Про загальнообов, язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", оскільки відповідно до вимог ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" , так і Закону України " Про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки "

Згідно ст..58 Конституції України - Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом, якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Посилання позивача на те , що ушкодженням здоров"я    йому заподіяні моральні страждання є обґрунтованими і підтверджені доказами.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.

Керуючись ст..307, 308, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

 Апеляційні скарги        ОСОБА_3 та  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у   м.Харцизську Донецької області  - відхилити.

Рішення Харцизського міського суду Донецької обл. від 10 листопада 2008року -залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.