УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої - судді Жигановської О.С.

суддів: Косигіної Л.М., Котік Т.С.

при секретарі Войтюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Попільнянського районного суду від 11.08.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Благоустрій" про стягнення індексації, компенсації втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку

встановила:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію і компенсацію заробітної плати, стягнути з підприємства середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 08.05. по 05.06.2009 року. Зазначила, що на день звільнення, тобто на 01.04.2009 року відповідач заборгував їй заробітну плату в сумі 10335 грн. 13 коп., яка була стягнута на її користь на підставі судового наказу від 10.04.2009 року. Проте, відповідач не нарахував та не включив у довідку про заборгованість індексацію та компенсацію втрати частини заробітку, в зв'язку з чим вказані кошти залишились невиплаченими.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнила свої вимоги, просила стягнути з відповідача 22 грн. 37 коп. індексації заробітної плати, 225 грн. 23 коп. компенсації втрати частини заробітку та середній заробіток за час затримки розрахунку (а.с. 37-38).

Рішенням Попільнянського районного суду від 11 серпня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Благоустрій" на користь позивачки 22 грн. 37 коп. індексації заробітної плати, 182 грн. 55 коп. компенсації втрати частини заробітку. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та їх неповне з'ясування. Просить рішення скасувати в частині визначення розміру компенсації і відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та ухвалити нове рішення про задоволення даних

Справа № 22ц-2281 Головуючий у суді першої інстанції Рудник М.І.

Категорія 51, 53 Доповідач - Жигановська О.С.

вимог. Зокрема, посилається на те, що відповідачем неправильно обрахований розмір компенсації втрати частини заробітку, оскільки для розрахунку взята заробітна плата без врахування індексації. Також вважає, що діючим законодавством не передбачена можливість відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку з підстав неістотності невиплаченої частки зарплати у порівнянні із середнім заробітком.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 33 від 01.04.2009 року ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади бухгалтера абонементного відділу КП "Благоустрій" за ст. 38 КЗпП України (а.с.5).

В день звільнення з нею не було проведено повного розрахунку, в зв'язку з чим наказом Попільнянського районного суду від 10.04.2009 року з відповідача стягнуто 10335 грн. 13 коп. заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2008 року по березень 2009 року. Рішенням названого суду від 08 травня 2009 року стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1954 грн. 32 коп. за період з 02.04 по 08.05.2009 року (а.с.3), які були виплачені їй 05.06.2009 року.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством (ст.34 Закону).

З листа управління праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації вбачається, що під час звільнення ОСОБА_1 не були нараховані та виплачені індексація і компенсація заробітної плати (а.с.61).

Загальна сума індексації заробітної плати позивачки за березень - квітень 2009 року, що підлягає стягненню з відповідача, становить 22 грн. 37 коп. (а.с.44). Сторони погодились з даною сумою, рішення в цій частині не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

З довідки КП "Благоустрій" від 30.07.2009 року № 413 вбачається, що загальна сума компенсації втрати частини заробітку ОСОБА_1 складає 182 грн. 55 коп. (а.с.44). Під час слухання справи в суді першої інстанції позивачка погодилась з даним розміром компенсації та підтримала позов в цій частині на вказану суму.

В апеляційному суді ОСОБА_1 також пояснила, що погоджується із сумою компенсації, стягнутої за рішенням суду -182 грн. 55 коп.

Що стосується вирішення спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колегія суддів приходить до наступного.

Так, вимоги про стягнення середнього заробітку позивачка пов'язує з несвоєчасною виплатою їй індексації та компенсації заробітної плати, як складових заробітної плати.

Проте, компенсація втрати частини заробітку по своїй правовій природі вже є штрафною санкцією, що застосовується до підприємства за несвоєчасну виплату працівнику заробітної плати. За таких обставин, порушення строків виплати даної компенсації не тягне за собою відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

З роз'яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" вбачається, що коли спір вирішується судом, який визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку, він повинен ураховувати розмір спірної суми, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та іншими конкретними обставинами.

Сума індексації, яка не була виплачена ОСОБА_1 при її звільненні становить лише 22 грн. 37 коп., тобто є мізерною порівняно із сумою заборгованості по зарплаті (10335 грн. 13 коп.), стягнутої за судовим наказом. Вимоги позивачки щодо суми середнього заробітку (5211 грн. 52 коп.) більше ніж в 200 разів перевищують розмір невиплачених їй коштів \22 грн. 37 коп.\. Крім того, розмір індексації є неістотним навіть у порівнянні з її середньоденним заробітком (81 грн. 43 коп.).

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації та компенсації заробітної плати та правильно відмовив у його задоволенні. Підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.