РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Забродського М.І.

суддів: Миніч Т.І., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання Никончук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року

по цивільній справі за позовом КП „Бердичівтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідачів та просив стягнути з них на свою користь 5028 грн. 45 коп. заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання за період з 1 грудня 1998 року по 1 грудня 2008 року. В обгрунтування позову зазначав, що такі послуги їм надавалися у помешкання в якому вони проживають за адресою АДРЕСА_2 і зауважень, щодо якості від них не надходило.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП „Бердичівтеплоенерго" по 2514, 23 грн. з кожного за надані протягом грудня 1998 року по листопад 2008 року комунальні послуги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати.

Вважає, що заборгованість була стягнута безпідставно, оскільки договір про надання комунальних послуг з нею не укладався. Крім того з 1993 року у її квартирі відсутні батареї опалення і такі послуги їй не надавалися.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2 проживають у приватизованій ними квартирі АДРЕСА_1, тобто є співвласниками її(а.с.6). Мають особовий рахунок в Бердичівтеплокомуненерго №05051023601000. Проте починаючи з листопада 1998 року по грудень 2008 року вони не сплачували за надані комунальні послуги з опалення їх квартири (а.с. 3-5).

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилими приміщеннями в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Справа №22ц/1993 Головуючий у суді 1-ої інстанції Хавронюк О.Л.

Категорія 24 Суддя-доповідач Забродський М.І.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції правильно вважав, що відповідачі, як співвласники квартири повинні були своєчасно вносити плату за надані їм комунальні послуги з теплопостачання.

Разом з тим визначаючи розмір заборгованості суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вона виникла в період дії ЦК України 1963 року та не застосував строки позовної давності до введення в дію нового ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст.ст.71, 75, 80 ЦК України 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

За таких обставин визначена судом заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 5028 грн. 45 коп. є завищеною, оскільки судом не враховано строки позовної давності. Тому колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції та зменшує розмір заборгованості з 5028 грн. 45 коп. до 2406 грн. 76 коп. Саме такий розмір боргу виник з 1 січня 2004 року по грудень 2008 року, а також зменшує розмір боргу стягнутого судом з кожного відповідача до 1203 грн. 38 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Посилання ОСОБА_1 на те, що у її квартирі з 1993 року відсутні батареї опалення і вона не отримувала комунальні послуги з опалення є безпідставні. Як убачається з листа заступника міського голови та директора ПП „Житлосервіс-5"(а.с. 28, 29) ОСОБА_1 не зверталася у ці органи зі скаргами, щодо зняття батарей опалення у її квартирі.

Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року змінити.

Зменшити розмір заборгованості за надані комунальні послуги з опалення стягнутої з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2406 грн. 76 коп. до 1203 грн. 38 коп. з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.