РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Ісаєва Г.А.,

суддів Панкова М.В.,

Белинчук Т.Г.

при секретарі Кравчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольської міськради, Управління земельними ресурсами Сімферопольської міськради про визнання у порядку спадкоємства права власності на домоволодіння та видачі правовстановчих документів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2005 року.

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Сімферопольської міськради. Управління земельними ресурсами Сімферопольської міськради, мотивуючи позов тим, що у 1954 році її батькам була виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку в районі вул.  Локомотивної у м. Сімферополі. На цієї ділянці був побудований будинок і рішенням Сімферопольської міської Ради № 23 від 21 травня 1957 року домоволодінню був привласнений № 41 по вул.  Локомотивній у м. Сімферополі. У 2005 році вона звернулася до виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим і Управління земельними ресурсами Сімферопольської міськради із заявою про видачу державного акту на земельну ділянку за вказаною адресою, але їй в цьому було відмовлено. Вважає, що після смерті батьків вона фактично прийняла домоволодіння у спадщину, оскільки проживає у ньому, здійснює всі комунальні платежі. Просила визнати за нею право власності на домоволодіння та зобов'язати відповідачів розглянути її заяву про передачу їй у власність земельної ділянки.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано право власності у порядку спадкоємства після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на житлове будівництво із земельною ділянкою площею 459 кв.м АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 Зобов'язано Сімферопольську міськраду видати ОСОБА_2 у встановленому законом порядку правовстановлюючі документи на домоволодіння і земельну ділянку площею 459 кв.м по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що при розгляді справи він не приймав участі у справі, але відповідно до статті 292 ЦПК України має право подати апеляційну скаргу, оскільки цим рішенням вирішені питання про його права і обов'язки. Апелянт вважає, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права, крім того, не в повній мірі з'ясовані всі обставини справи, просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3 і залишити в силі рішення суду першої інстанції, як законного і обґрунтованого.

Справа № 22-ц-4221/2009 р. Головуючий у першій інстанції Старова Н.Є.

Доповідач Ісаєв Г.А.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухав ОСОБА_3 та його представника, представника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті своїх батьків, які були власниками земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, спадкоємець має право унаслідувати тільки те, що належало спадкодавцю на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що батьки позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно. На час відкриття спадщини батькам позивачки на праві власності будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка не належали, відповідних документів про право власності позивачкою не надано.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 1297 ЦК України, ст. 34 Закону України „Про нотаріат" тільки нотаріусу надано законом право видавати свідоцтво про право на спадщину.

Діючим Цивільним кодексом України взагалі не передбачено можливість визнання права власності в порядку спадкування судом.

Таким чином, суд першої інстанції визнаючи за позивачкою право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, вийшов за межі наданих йому законом повноважень, а тому рішення суду є незаконним і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах. -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2005 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.