Справа №22ц-475-2009р. Головуючий у І інстанції Чумак С.Ю.

Категорія - 46 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

УXВАЛА

Іменем України

26 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Дяченка В.М., Козлова О.М.,

з участю секретаря Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю і виділ долі зі спільного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 серпня 2008 року , -

встановила:

Рішенням Жовтневого районного суду М.Маріуполя від 14 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволений.

За ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнане право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з»ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2. та ОСОБА_1 не з»явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, тому, у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України, апеляційний суд розглянув справу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати рішення і відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

З пояснень ОСОБА_4 та доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що постановою слідчого СВ Іллічівського РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області від 5 червня 2004 року по кримінальній справі відносно відповідачки ОСОБА_2 за ст.194 ч.2 КК України був накладений арешт на майно останньої, а саме, на спірну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору купівлі - продажу від 11.08.2001 року, потерпілим по кримінальній справі є, серед інших, ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5.(а.с. 5-12, 15, 16-17, 28).

За вироком суду від 10 травня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнута сума заподіяної шкоди в розмірі 6957 грв. Рішенням Іллічівського районного суду М.Маріуполя від 4 червня 2008 року ОСОБА_2 відмовлено у розстрочці відшкодування матеріальної шкоди, стягнутої на його користь. Вирок суду в частині задоволення цивільних позовів потерпілих не виконаний до теперішнього часу.(а.с. 30, 31-40).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 21.11.2007 року - 10.02.2005 року зареєстроване обтяження на спірну квартиру у вигляді арешту, який не знятий до теперішнього часу.(а.с.26).

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції повинен був з»ясувати, чи є підстави для задоволення позову ОСОБА_1, з яким він звернувся до суду у липні 2008 року, оскільки при наявності арешту на спірну квартиру він мав право звернутися з позовом про виключення майна з акту опису та арешту і відповідачами по справі, крім ОСОБА_2, повинні бути притягнуті всі потерпілі за вироком, яким заподіяна шкода і в інтересах яких був накладений арешт на спірну квартиру.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення зачіпає інтереси ОСОБА_3, однак, суд вирішив про його права та обов»язки, не притягнувши його до участі у справі, що є підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.307, 311, 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду М.Маріуполя від 14 серпня 2008 року скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.