АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» березня 2010 року                                                                                          м.Одеса

Колегія суддів судової палати з  цивільних  справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді – Єрьоміна А.В.,

суддів – Каранфілової В.М., Троїцької  Л.Л.,

при секретарі –  Руденко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чисте місто” ( далі – ТОВ „Чисте місто”), треті особи – ОСОБА_2, Головне Одеське обласне управління у справах із захисту прав споживачів, про захист прав споживачів шляхом визнання недійсними положень договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ „Чисте місто”, вказуючи, що 03.11.2006 року уклала із відповідачем договір № 14/99 купівлі-продажу цінних паперів в процесі розміщення та договір резервування приміщення № 14Р/99, згідно з яким ТОВ „Чисте місто” продало, а вона купила 697984 штуки облігацій, загальною вартістю 1472746 грн. – пакет облігацій, що дорівнював загальній площі котеджу – 218,12 кв.м. та надавав власнику пакету право на отримання котеджу по АДРЕСА_1.

При цьому зазначала, що виконала свої зобов'язання щодо сплати належних грошових коштів, натомість після введення 18.03.2009 року об'єкту в експлуатацію з'ясувалося, що фактично площа котеджу більше запроектованої на 48 кв.м., тому ТОВ „Чисте місто” звернулося до неї з вимогою заплатити різницю за ціною 560 доларів США за кв.м., що становило 26880 доларів США.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсними пункт 3.1.3 та пункт 4 договору резервування приміщення від 03.11.2006 року № 14Р/99, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Чисте місто”, як такі, що надають необхідну для здійснення свідомого вибору інформацію у двозначний спосіб.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2009 року позовна заява вважається неподаною та повернута ОСОБА_1, роз'яснено позивачці право на звернення з позовною заявою до постійно діючого третейського суду Асоціації „ЮРІК-ТС”.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2009 року скасувати з посиланням на порушення судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
           Згідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди»,  третейська угода  може  бути  укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

          Третейська угода укладається у  письмовій  формі.  Третейська угода  вважається  укладеною,  якщо  вона  підписана  сторонами чи  укладена  шляхом  обміну  листами,  повідомленнями  по  телетайпу, телеграфу  або  з  використанням  засобів  електронного  чи іншого зв'язку,  що  забезпечує  фіксацію   такої   угоди,   або   шляхом направлення  відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

          Третейська  угода  має  містити  відомості  про  найменування сторін  та  їх  місцезнаходження,  предмет  спору,  місце  і  дату укладання угоди.  У разі   недодержання   правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Таким чином, належність форми і змісту третейської   угоди,   наявність   у   ній   всіх  істотних  умов, передбачених  законом,  є   первинною   та   обов'язковою   умовою правомірності  третейського  розгляду,  а  відтак - і третейського  рішення.

Відповідно до положень ст.  5 Закону  України «Про третейські суди»  спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності
між сторонами третейської  угоди,  яка  відповідає  вимогам  цього
Закону.

Невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства
дає підстави вважати таку третейську угоду нікчемною на підставі
ст.  228 ЦК України.

Саме подання ОСОБА_1 позовної заяви до суду загальної юрисдикції підтверджує її незгоду на розгляд спору третейським судом.  

Таким  чином, позовна заява ОСОБА_1 необґрунтовано  визнана неподаною та повернута їй в зв’язку з необхідністю звернення позивачки з позовною заявою до постійно діючого третейського суду Асоціації „ЮРІК-ТС”.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним справу повернути до суду 1-ої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

На підставі наведеного, керуючись п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 314,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2009 року скасувати.

Справу повернути до суду 1-ої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді  апеляційного  суду

Одеської області:                                                                   А.В.Єрьомін

                                                                                                В.М. Каранфілова

                                                                                                Л.Л.Троїцька