Справа № 6200 Головуючий 1-ї інстанції - Бухтіярова І.О.

Категорія - 05 Доповідач: Єлгазіна Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Жданової B.C.

Суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.

При секретарі: Хачатрян А.С.

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 26 травня 2009 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 - про стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 26 травня 2009 року -у частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що строни є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Відповідач перешкоджав позивачці користуватися зазначеною квартирою, і позивачка за рішенням Ворошиловського райсуду м. Донецька від 06.06.2008 року, була вселена у зазначену квартиру.

Оскільки позивачка з 01.10.2006 року по 01.10.2008 року проживала у АДРЕСА_3 за договором оренди квартири , який був укладений між нею та гр. ОСОБА_5, то вона на оренду жила витратила 4800 гр., на сплату комунальних послуг в орендованій квартирі - 584, 02 гр, та 1\2 частину на сплату комунальних послуг спірної квартири- 1983, 13 гр., що склало 7 277, 15 гривень, що на думку суду є реальними збитками відповідно до п.1 ст.22 ЦК України, які суд стягнув з відповідача на користь позивачки.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на те , що суд першої інстанції не взяв до уваги, що вимоги позивачки не є збитками відповідно до вимог чинного законодавства, що позивачка в період з жовтня по травень 2008 року мала у власності дві квартири. Суд дійшов безпідставного висновку щодо отрманої ОСОБА_5 орендної плати, оскільки позивачка таких доказів не надала, платіжні документи - „ поповнення карткового рахунку „ не можуть бути підтвердженням орендної плати. Оренда квартири не є засобом відновлення втраченого права. Рішення просив скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.303 ч.1 ЦПК України - під час прозгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення

суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення збтків у сумі 7 277, 15 гривень, дійшов помилкового висновку, що орендна плата, та комунальні витрати по сплаті послуг є реальними збитками у зв.язку з наведеним.

Апеляційним судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_2 відповідно до умов договору купівлі -продажу від 24.03.2004 року, оскільки квартира була придбана за час шлюбу (а.с.4, 6).

Дійсно між сторонам виник конфлікт по відношенню зазначеної квартири і позивачка у зв.язку з порушенням її права на користування спірною квартирою, зверталася до суду з позовом про її вселення (рішення суду від 06.06.2008 року (а.с.8).

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України ( на яку послався у рішенні суд першої інстанції) передбачено, що:

1.   1.     Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування .

2.   2.     Збитками є:

1.   1)     втрати, яких особа зазнала у зв, язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2.   2)     доходи, якіб особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв, язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі ( передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Таким чином , передбачених законом підстав для стягнення збитків, тобто орендної плати та витрат на сплату комунальних послуг, у позивачки не вбачається і суд першої інстанції безпідставно частково задовольнив її позовні вимоги, оскільки захист цивільних прав та інтересів судом провадиться у спосіб, що встановлений договором або законом ( ст.16 ЦК України). Позивачка за захистом цивільних прав - вселення у спірну квартиру зверталася до суду, і її право було поновлено.

Крім того, відповідно до вимог ст.91 ч.4 ЖК України - договір піднайму укладається у письмовій формі з наступною реєстрацією у житлово - експлуатаційній організації. Наданий позивачкою до справи договір оренди квартири гр. ОСОБА_5 від 06.10.23007 року (а.с. 10) у житловій організації не зареєстрований, хоча зазначена вимога закону передбачена п.22договору.

Згідно ст.94 ЖК України - здача жилого приміщення в піднайом з порушенням вимог, установлених частиною першою, третьою, четвертою ст.91 і ст.93 цього Кодексу, тягне за собою недійсність договору піднайму.

У зв.язку з наведеним договір піднайму (тобто оренди), на який посилається позивачка, є недійсним.

Посилання позивачки на понесені витрати по сплаті витрат на комунальні послуги в розмірі 1/2 частини витрат також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст.319 ЦК України власність зобов, язує, і позивачка як співвласник житла несе тягар по його утриманню.

Згідно ст.11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (ст.10 ч.3. ЦПК України).

Таким чином , висновки суду не відповідають обставинам по справі, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 309 ч.1 п.3 ЦПК України - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є6 невідповідність висновків суду обставинам справи .

Керуючись ст. 303-304 , 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити .

Рішення Ворошилоовського районного суду міста Донецька від 26 травня 2009 року секасувати.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - про стягнення збитків.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.