Справа № 7348 Головуючий у 1 інстанції Стріжакова Т.В.

Категорія 30 Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Рибалко Л.І.

Суддів: Папоян В.В. , Ювченко Л.П.

При секретарі: Шуляк Я.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни у місті Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в у м.Торезі, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2009 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1, стягнено на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 17 000грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 1992 року він працював на підприємствах вугільної промисловості з шкідливими умовами праці: на Торезькому виробничому об»єднанні «Торезантрацит», на шахті Прогрес, і ін. працюючи за професією кріпильщика, гірничого з повним робочим днем під землею.

Робота в шахті під землею пов»язана з тяждкою фізичною працею в несприятливих метеорологічних умовах з постійним контактом з пилом, токсичними газами, з постійними фізичними навантаженнями і перевантаженнями, пов»язана з шумом і вібраціми. Це стало причиною розвиткук у позивача професійного захворювання «хронічної вертеброгенної попереково- хрестцевої радікулопатії».

У зв»язку з професійним захворюванням був складений Акт розслідування професійного захворювання від 03.01.03р., де комісія по розслідуванню професійного захворювання дійшла висновку, що вказане захворювання виникло внаслідок тяжкої, напруженої фізичної праці, фізичного перевантаження. За висновком МСЕК від 06.02.2003 року, вперше позивач визнаний інвалідом 3 групи у зв»язку з професійним захворюванням зі стійкою втратою працездатності 40%.

Після переогляду 09.03.2006р. втрата працездатності 30 % встановлена безстроково. Йому визначена заборона працювати в підземних умовах, тяжка фізична праця, у зв»язку з професійним захворюванням на виробництві.

14 березня 2003 року позивач був звільнений з роботи за ст.40 п.2 КЗпП України у зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров»я.

Втрата здоров"я спричинила йому моральні страждання, він довгий час лікувався, здоров»я не відновлене, в результаті обмежена нормальна життєдіяльність, втрачені звичні життєві зв»язки, це вимагає значних додаткових зусиль для організації свого життя, весь свій час витрачає на лікування в амбулаторних чи стаціонарних медичних установах, чи проходження медичних консультацій, постійно відчукває біль, це привело до порушення в життєвих, особистих, побутових змінах і виробничих відносинах. Тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 20 000грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на Закон України від 23.02.2007р. №717-У яким скасовані статті 3У «Про загальнообов»язкове державне сооціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійне захворювання, які потягли втрату працездатності», які передбачали відшкодування моральної шкоди відповідачем.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу спричинені моральні страждання у зв»язку з отриманням професійного захворювання.

Постановляючи рішення, суд врахував, що відповідно до вимог ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, "від 23.09.1999р., який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК, при настанні страхового випадку, потерпілому проводиться відшкодування шкоди, спричиненої працівнику у повному об"ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння цієї шкоди .

Прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006, 2007, 2008 p.p. норм, якими зупинено дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е" пункту 1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не поширюється на правовідносини , які виникли до їх прийняття.

Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням. Але визначаючи розмір моральної шкоди стягненої на користь позивача, суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи, це є підставою для зміни рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з 40% ступеню втрати професійної працездатності позивачем. Суд не врахував рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зі змінами і доповненнями, відповідно до яких необхідно врахувати що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

З врахуванням всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає доцільним зменшити розмір моральної шкоди на користь позивача і визначити її в

розмірі 12 тисяч грн. про що постановити рішення. Апеляційну скаргу частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 307 , 309 , 314, 316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Торезі Донецької області частково задовольнити.

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 15 липня 2009 року змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Торезі Донецької області на користь ОСОБА_1 12 000(дванадцять тисяч гривень) в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я при виконанні трудових обов»язків.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.