ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 р. № 23/107-09-4552
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кота О.В.,
суддів:Демидової А.М.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Райффайзен Центральбанку Остеррайх АГ (позивач)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р.
(залишено без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р.)
у справі№ 23/107-09-4552
за позовомРайффайзен Центральбанку Остеррайх АГ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"
третя особаДочірнє підприємство "Векта-Він" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"
про стягнення 2 774 820,24 дол. США
(22 184 687,80 грн.)
за участю представників:
від позивачаЯшенкова Ю.В.
від відповідачаСелютін А.В.
від третьої особиСелютін А.В.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" про стягнення 2 774 820,24 дол. США збитків, спричинених втратою предмета застави за договором застави від 12.06.2008 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. у справі № 23/107-09-4552 (суддя Степанкова Л.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р. (колегія суддів у складі: Таценко Н.Б. –головуючого, Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.) вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Зазначені судові акти мотивовані ненаданням позивачем витребуваних документів, без яких розгляд справи неможливий.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р., Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані ухвалу і постанову та передати справи на розгляд до господарського суду Одеської області.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме п. 5 ст. 81 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу Райффайзен Центральбанку Остеррайх АГ до касаційного провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 31.05.2010 р. о 12 год. 25 хв.
27.05.2010 р. до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" на касаційну скаргу, у якому останній просить суд залишити касаційну скаргу Райффайзен Центральбанку Остеррайх АГ без задоволення.
Заслухавши представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з ухвали господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р., залишаючи позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд першої інстанції, з урахуванням обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, виходив з того, що представник позивача не надав доказів того, що зерно, яке є предметом застави, на складі відсутнє, а без зазначених документів розгляд справи не можливий.
Залишаючи ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. без змін, апеляційний господарський суд вказав, що ухвала місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, обставинам та матеріалам справи, витребувані господарським судом у позивача докази того, що зерно, яке є предметом застави, на складі відсутнє, дійсно необхідні для вирішення спору по суті.
Водночас господарський суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду із зазначених вище причин, не врахував при цьому приписи ст. 75 ГПК України, згідно з якими якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, у разі неподання однією із сторін витребуваних господарським судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Крім того, відповідно до приписів ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 47, 43, 84 ГПК України звернення до суду і здійснення судочинства з ухваленням судового рішення гарантується, отже, господарський суд в процесі розгляду прийнятої до провадження справи і вирішення спору оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а свої висновки щодо обґрунтованості позову чи висунутих проти нього заперечень має зробити за наслідками розгляду спору по суті та викласти їх у прийнятому рішенні.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд не був позбавлений можливості розглянути позов по суті за наявними у справі доказами, а в разі відсутності або неподання необхідних доказів позивачем –зобов’язаний був зробити висновок щодо законності і обґрунтованості його позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р. не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, а справа –передачі господарському суду Одеської області для розгляду по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Райффайзен Центральбанку Остеррайх АГ задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. у справі № 23/107-09-4552 скасувати.
Справу № 23/107-09-4552 передати господарському суду Одеської області для розгляду по суті.
Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді А.М. Демидова
С.Р. Шевчук