АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа №22ц-4551/09
Головуючий у першій інстанції Рева С.В.
Доповідач Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП: 10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого – Фадєєнко А.Ф.,
суддів – Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі – Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного контракту недійсним та поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
26.05.2008 р. позивачка звернулась до суду з позовом про недійсність шлюбного договору, який укладений між сторонами 09.07.2007 р., та поділ набутого подружжям майна під час шлюбу.
Ухвалою суду від 04.07.2008 р. визнана мирова угода, якою сторони розірвали шлюбний договір і поділили спільне майно таким чином:
ОСОБА_3 набуває право приватної власності на:
- АДРЕСА_1;
- автомобіль марки NISSAN, модель INFINITI, 2003 року випуску, шасі (рама. кузов, коляска) НОМЕР_2, тип ТЗ – легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1;
- автомобіль марки MAZDA, модель 3, 2007 року випуску, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_3, тип ТЗ – легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_4;
ОСОБА_2 зобов’язаний:
- протягом 5 років з моменту затвердження мирової угоди передати ОСОБА_3 677 600 грн., що еквівалентно 140 000 доларів США згідно курсу НБУ на 03 липня 2008 року, які він отримує від продажу 77/100 частин будинку АДРЕСА_2. У разі невиконання ОСОБА_2 грошового зобов’язання щодо сплати ОСОБА_3 протягом 5 років 677 600 грн., ОСОБА_3 має право примусово стягнути вказані кошти з ОСОБА_2 у порядку виконавчого провадження;
- оплатити витрати, що пов’язанні з переоформленням автомобілю марки MAZDA, модель 3, реєстраційний номер НОМЕР_4, на ім’я ОСОБА_3, а також оплатити витрати щодо зняття з обліку автомобіля марки NISSAN, модель INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1.
У приватній власності ОСОБА_2 залишається:
- 77/100 частин будинку АДРЕСА_2;
- земельна ділянка площею 0,0710 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_2;
- АДРЕСА_1 після сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 677 600 грн.
Провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд по суті до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 175 ч. ч. 1,5 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Із змісту зазначеної статті закону вбачається, що мирова угода є одним із засобів вирішення судом спору про право цивільне шляхом взаємних поступок.
Мирова угода повинна бути такою, що остаточно вирішує спір, може бути виконана примусово у разі відмови однієї із сторін від добровільного виконання та такою, що не може привести до виникнення нового спору.
Мирова угода не може містить умови, пов’язанні з її виконанням у майбутньому.
Суд же на це увагу не звернув та визнав мирову угоду, укладену між сторонами 04.07.2008 р., яка містить умову передачі ОСОБА_3 на протязі 5 років коштів у сумі 677 600 грн. еквівалентної 140 000 доларам США на 03.07.2008 р., які ОСОБА_2 отримує після продажу 77/100 частин будинку АДРЕСА_2 з наданням позивачці ОСОБА_3 права примусового стягнення зазначеної суми коштів з відповідача у порядку виконавчого провадження.
Законом не передбачено визнання права власності на житло під умовою сплати коштів, як це зазначив суд, визнаючи мирову угоду, за якою право власності на АДРЕСА_1 виникає у ОСОБА_2 лише після сплати на користь ОСОБА_3 677 600 грн.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу про визнання мирової угоди під умовами, які не можуть бути виконані і породжують інший спір, така ухвала суду не може вважатися основаною на законі.
Тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 липня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний суд України.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую:
суддя апеляційного суду А.Ф. Фадєєнко