Судове рішення #9694798

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 26 травня 2010 р.                                                                                    № 27/145  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


         головуючого –Ткаченко Н.Г.,

         суддів –Білошкап О.В.,

Заріцької А.О.,


за участю представників:

ПАТ КБ "Приватбанк" – Полторацької О.В.;

ТОВ "Октант" –Потинського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 3 лютого 2010 р. по справі № 27/145 за заявою ЗАТ "Промспецстрой" до ТОВ "Октант" про банкрутство, –

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23 жовтня 2009 р. за заявою ЗАТ "Промспецстрой" порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Октант" на підставі ст.ст. 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 лютого 2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Октант".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 лютого 2010 р. відмовлено у задоволені заяви ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640,48 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 11 589 019,32 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Октант".

ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 3 лютого 2010 р. та визнати грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Октант" на суму 44 667 640,48 російських рублів(що в еквіваленті за курсом НБУ складає 11 589 019,32 грн.) як такі, що забезпечені заставою, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство боржника було порушене за заявою ЗАТ "Промспецстрой" на підставі ст.ст. 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про порушення господарським судом Львівської області справи № 27/145 про банкрутство ТОВ "Октант" було опубліковане в офіційному друкованому органі –Газеті "Голос України" № 219 (4719) від 19 листопада 2009 р.

За результатом розгляду заяв кредиторів ТОВ "Октант" було визнано вимоги кредиторів на загальну суму 25 751 977,17 грн., що також включає вимоги ініціюючого кредитора, а решту заявлених вимог кредиторів на суму 20 282 353,55 грн. відхилено.

Рішенням боржника і розпорядника майна від 15 січня 2010 року було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ Комерційного Банку «Приватбанк»про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640,48 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 11 589 019,32 грн.

Відмовляючи  у задоволені заяви ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640,48 російських рублів та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Октант", господарський суд виходив з того, що  поручителем  ТзОВ "Промстройізоляція" було  оплачено  на підставі вимоги банку заборгованість боржника згідно кредитного договору №8 від 28.04.2005 р. в сумі 26 710 392, 43  рос. рублів, що включає заборгованість по кредиту в розмірі 26 500 000, 00 рос. рублів, заборгованість  за невиконання обов'язку  щодо   погашення в строк процентів за використання   кредиту в розмірі 55751,35 рос. рублів, заборгованість  щодо сплати пені по  сумах прострочених платежів в розмірі 154 641, 07 рос. рублів. У зв'язку з цим зобов'язання боржника перед банком   за кредитним договором №8 від 28.04.2005 р. припинились і виникли  перед  поручителем ТзОТ "Промстройізоляція".

Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскаржувана ухвала  зазначеним вище вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 квітня 2005 р. між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Октант" укладено кредитний договір № 8, додаткову угоду № 1 від 7 липня 2005 р. та додаткову угоду № 2 від 28 вересня 2005 р., за якими боржник отримав від банку кредит на суму 26 500 000,00 рос. рублів. Термін погашення кредиту був визначений 28 квітня 2008 р.

28 квітня 2005 р. між ВАТ "Промстройізоляція" (поручителем),  ЗАТ КБ "ПриватБанк" (кредитором) та ТОВ "Октант" (боржником) укладено договір поруки № 8, згідно якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати в повному об'ємі за виконання боржником своїх обов'язків по кредитному договору № 8 від 28 квітня 2005 р. по поверненню кредиту, виплаті відсотків за весь період користування кредитом, штрафів, пені.

Пунктом 3 договору поруки № 8 від 28 квітня 2005 р. передбачено, що до поручителя, який виконав свої зобов'язання, переходять всі права кредитора по кредитному договору.

Згідно із п. 4 договору поруки № 8 від 28 квітня 2005 р. на забезпечення виконання своїх обов'язків поручитель зобов'язувався виставити акредитив на користь Приватбанку через МКБ "Москомприватбанк" на строк з 28 квітня 2005 р. до 13 травня 2008 р.

Як встановлено судом першої інстанції, що 29 квітня 2005 р. між МКБ "Москомприватбанк" (банк) та ТОВ "Промстройізоляція" (принципал) було укладено угоду № 580/STB про випуск резервного акредитиву, згідно п. 1.1. якої банк зобов'язався випустити резервний акредитив на забезпечення належного виконання принципалом зобов'язань по договору поруки № 8 від 28 квітня 2005 р. на суму 9 250 000,00 рос. рублів, а згідно додаткової угоди № 1 від 5 липня 2005 р. та додаткової угоди № 2 від 26 вересня 2005 р. до угоди № 580/STB про випуск резервного акредитиву від 29 квітня 2005 р. суму резервного акредитиву було збільшено до 18 550 000, 00 рос. рублів та до  26 850 000,00 рос. рублів.

У зв'язку із неповерненням суми кредиту у визначений кредитним договором № 8 від 28 квітня 2005 р. строк ЗАТ КБ "Приватбанк" звернувся до поручителя ТОВ "Промстройізоляція" з листом-вимогою № 1 від 30 квітня 2008 р. щодо погашення загальної суми простроченої ТОВ "Октант" заборгованості згідно кредитного договору № 8 від 28 квітня 2005 р., що становить 26 529 785,50 рос. рублів та включає заборгованість по простроченому кредиту в розмірі 26 500 000,00 рос. рублів, заборгованість по прострочених відсотках в розмірі 15 204,92 рос. рублів та заборгованість по нарахованій пені на прострочену суму кредиту та прострочені відсотки в сумі 14 580,58 рос. рублів.

8 травня 2008 р. ЗАТ КБ «Приватбанк»було виставлено МК «Москомприватбанк»письмову вимогу №Г08.0.0.0/1-169 щодо здійснення платежу по акредитиву №M580/STB, у якій банк вимагав оплатити по акредитиву №M580/STB суму в розмірі 26 710 392,43 рос. рублів, яка складається із заборгованості по кредиту в розміру 26 500 000,00 рос. рублів, заборгованості за невиконання обов'язку щодо погашення в строк процентів за використання кредиту в розмірі 55 751,36 рос. рублів, заборгованості щодо сплати пені по сумах прострочених платежів в розмірі 154 641,07 рос. рублів.

08.05.2008 р.  на рахунок ЗАТ КБ «Приватбанк»надійшли      кошти  за рахунок резервного  акредитиву №/STB в сумі 26 710 392, 43 рос. рублів.

8 травня 2008 р. ЗАТ КБ «Приватбанк»було видано наказ  про зарахування грошових коштів  в сумі 26710 392, 43 рос. рублів,  отриманих по  акредитиву №/STB в рахунок погашення штрафів.     

Однак, господарський суд,    посилаючись на те, що  поручитель ТоЗТ "Промстройізоляція"  сплатив банку заборгованість за кредитним договором від 28.04.2005р. №8, належним чином не перевірив, яка  заборгованість  за даним кредитним договором  була нарахована банком та  чи були нараховані банком штрафні санкції     відповідно до   п.  5.2  даного договору.

В заяві про визнання  кредиторських вимог ЗАТ КБ «Приватбанк»зазначив, що  заборгованість боржника перед банком за кредитним договором   складає 31 947 640, 48 рос. рублів, розмір штрафів   за цим договором складає  12 720 000 грн., загальна сума заборгованості  боржника перед кредитором складає 44 667 640,  48 рос. рублів.

Відмовляючи ЗАТ КБ «Приватбанк»у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог на загальну суму 44 667 640, 48 рос. рублів, суд розглянув вимоги банку частково, посилаючись на те,  що вимоги банку повністю задоволені, оскільки банку перераховані кошти в  сумі 26 710 392, 43  рос. рублів. Іншу частину пред'явлених банком кредиторських вимог суд взагалі не розглянув, не з'ясував,   з чого вони складаються  та не вказав, з яких підстав відмовлено в   задоволенні  цих вимог.

Також суд не з'ясував порядок сплати заборгованості за кредитним договором та не перевірив, на який рахунок ЗАТ КБ «Приватбанк» та за яким призначенням були перераховані кошти в  сумі 26 710 392, 43  рос. рублів.

Крім того,  суд належним чином не перевірив, чи є перерахування грошових коштів з резервного акредитиву №/STB на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" виконанням договору  поруки №8, укладеного 28 квітня 2005 р. між ВАТ "Промстройізоляція",  ЗАТ КБ "ПриватБанк" та  ТОВ "Октант", враховуючи вимоги статті 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву (UCP -600), які набрали сили з 01.07.2007 р.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу  не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим  вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне оскарження постанов (ухвал)  Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду  касаційних скарг (подання) не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 3 лютого 2010 р. по справі № 27/145 скасувати.

Справу № 27/145 направити до господарського суду Львівської області на новий розгляд.



Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді:Білошкап О.В.

Заріцька А.О.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація