УХВАЛА

іменем України

15 червня 2010 року                                                                             м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Стройненської сільської ради, третя особа – ОСОБА_4, про визнання заповіту нікчемним за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Свалявського районного суду від 13 квітня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 2007 році її батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залишив заповіт, яким заповів все свої майно ОСОБА_4

Заповіт вважає незаконним, оскільки його складено з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, заповіт складений в сільській раді, а  батько на той час перебував на стаціонарному лікуванні у Свалявській ЦРЛ.

Посилаючись на дані обставини просила заповіт батька від 30.01.2007 року визнати нікчемним.

Рішенням Свалявського районного суду від 13 квітня 2010 року позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

    Заслухавши апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що 30.01.2007 року секретарем Стройненської сільської ради Свалявського району складено і засвідчено заповіт від імені ОСОБА_5, згідно з яким ОСОБА_5 заповів ОСОБА_6 (на даний час ОСОБА_4) все своє майно. Також встановлено, що на час підписання заповіту ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у Свалявській ЦРЛ і підписав заповіт там.

Згідно ч. 1 ст. 1247 ЦК України (вимоги до форми заповіту) заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання.

Засвідчення правочинів у населений пунктах, не нема нотаріусів, здійснюється, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про нотаріат», ст. 1251 ЦК України і ст. ст. 38, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування на підставі інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України» затвердженої наказом Міністра юстиції України № 22/5 від 25.08.1995 року (далі – Інструкція).

Згідно п. 8 даної Інструкції нотаріальні дії такими посадовими (службовими) особами вчиняються в приміщенні виконавчого комітету сільської ради. В окремих випадках, коли громадянин не може з’явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчення угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причин цього.

Встановлено, що заповіт ОСОБА_5 фактично вчинявся в Свалявській ЦРЛ, проте в посвідчувальному написі на заповіті дійсне місце вчинення даної нотаріальної дії та причини цього не зазначені.

Дана обставина, на думку колегії суддів, свідчить про те, що даний заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми (ст. 1247 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність позову є правильним.

Разом з тим слід зазначити, що суд першої інстанції у рішенні помилково зазначив, що посвідчуючи заповіт за межами території сільської ради секретар сільської ради діяв поза межами своїх повноважень.

Дане твердження суду є помилковим і спростовується п. 7 Інструкції, де зазначено, що нотаріальні дії можуть вчинятися посадовою особою будь-якого виконавчого комітету на всій території України, за винятком випадків, передбачених законом.

Помилковий висновок суду щодо повноважень секретаря сільської ради, на думку колегії суддів, не призвів до постановлення незаконного рішення тому рішення суду підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

    у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак  може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Судді: