Справа № 2-1699/2010

РІШЕННЯ

Іменем  України

21 червня 2010 р.                                                                                                                                  м. Керч

Керченський міський суд АР Крим в складі:

головуючого судді - Цветкова О. Я.

при секретарі - Пшеничній Г. О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про стягнення несплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2010 роки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Керченського міського суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про стягнення несплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2010 роки у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У судовому засіданні позивач та її представник, залучена до участі у справі за клопотанням в порядку ч. 6 ст. 42 ЦПК України ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити позов повністю та стягнути судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав заперечення на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Просить у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях.  

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги зобов’язаний Пенсійний фонд України та його територіальні органи, тобто у даному випадку Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АРК.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.4,5), тобто на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни. Отже, позивач має право користуватись передбаченими законодавством пільгами, встановленими Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N 2195-IV від 18.11.2004 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію цієї норми було зупинено на 2006 рік Законом N 3235-IV від 20.12.2005 р.,  відновлено дію статті Законом N 3367-IV від 19.01.2006 з наступним формулюванням «поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

Зупинено  дію цієї статті на 2007 рік Законом N  489-V від 19.12.2006 р. та відновлено її дію на 2007 рік згідно з Рішенням Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.

Зміну тексту статті 6 в редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Рішення Конституційного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Отже, з урахуванням вимог ст.8 ЦПК України суд застосовує текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у первинній редакції з урахуванням викладених обставин за наступні періоди:

-   у 2006 році – не застосовується;

-   у 2007 році – з 09 липня по 31 грудня;

-   у 2008 році – з 22 травня по 31 грудня;

-   у 2009 році – з 01 січня по 31 грудня;

-   у 2010 році – з 01 січня.  

Позивач звернулася до суду 09 квітня 2010 р. та просить стягнути суми недоплаченої щомісячної грошової соціальної допомоги за 2006-2010 роки, у зв’язку з чим просить подовжити строк звернення до суду.

Згідно зі ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У зв’язку з тим, що відповідач у письмових запереченнях не заявив про застосування наслідків спливу позовної давності, немає також підстав для подовження вказаного строку відповідно до ст. 73 ЦПК України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню без врахування позовної давності, тобто за 2006-2010 роки, але ж з урахуванням дії у часі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З урахуванням положень ст. 19 Конституції України, а також згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати вказану допомогу, у даному випадку є Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим, тому суд, виконуючи властиві йому повноваження, може зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити певні суми, що не були сплачені на користь позивача, що відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України.  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги, що підлягає нарахуванню та сплаті на користь позивача за 2006-2010 роки, відповідач повинен був виходити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідні періоди, що визначались Законами України N 3235-IV від 20.12.2005 р., N 489-V від 19.12.2006 р., N 107-VI від 28.12.2007 р., № 835-VІ від 26.12.2008р. та № 2154-VI від 27.04.2010 р. про затвердження Державного бюджету на відповідні роки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що виплати ним на користь позивача здійснюються з 01 січня 2008 року по теперішній час у розмірі, встановленому чинним законодавством, з огляду на вказані обставини щодо незастосування розміру вказаної допомоги, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням її дії у часі.

Посилання відповідача у запереченнях на відсутність фінансового забезпечення у Державному бюджеті України на фінансування вказаних пільг суд вважає неспроможними, оскільки з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.

Таким чином, позов підлягає задоволенню тільки в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N 2195-IV від 18.11.2004 р. за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та за січень – лютий 2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.,  з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та за січень – травень 2010 р. у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N 2195-IV від 18.11.2004 р.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8,50 грн. судового збору та 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 22 червня 2010 р.

Суддя                                          О. Я. Цветков