УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2006 р.                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого:           Девляшевського В.А.,

суддів:                         Бідочко Н.П., Вакарук В.М.,

секретаря                 Сем"янчук С.Й.,

з участю:                   представника ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Касіянчук Катерини Михайлівни на постанову Надвірнянського районного суду від 02 червня 2006 року, -

встановила:

Постановою Надвірнянського районного суду від 02 червня 2006 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до Білоославської сільської ради про визнання незаконним рішення сесії названої сільської ради від 14.08.2005р. в частині передачі земельної ділянки площею 0,0513 га у приватну власність ОСОБА_3

Місцевий суд дійшов до висновку про те, що зазначене рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0513 га у   АДРЕСА_1  сільською радою прийнято з дотриманням чинного законодавства України, і воно не порушує законних інтересів ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1  посилається на те, що місцевий суд, відмовляючи у позові, не врахував обставини,- які мають важливе значення для правильного вирішення даного спору. Апелянт зазначає, що названа вище земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 без погодження меж, за наявності спору за частину захопленої ОСОБА_3 громадської дороги площею 0,0106 га.

Вважає, що судом І-інстанції не прийнято до уваги рішення від 18.11.2005р. про встановлення на земельній ділянці ОСОБА_3 постійного сервітуту для проїзду до будинку ОСОБА_1

У зв'язку із наведеним представник ОСОБА_1 просить оскаржену постанову, як незаконну і необгрунтовану, скасувати, ухваливши нову постанову, якою задовольнити позов.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що площа громадського дороги не входить у площу землі - 0,0513 га, переданої у приватну власність ОСОБА_3 Крім того, вказала, що судовим рішенням через зазначену ділянку для ОСОБА_1 встановлено постійний сервітут для проїзду до її будинку.

Представник Білоославської сільської  ради в засідання апеляційного суду не з'явився з невідомих причин, хоч повідомлення про час та місце розгляду справи апеляційним судом було своєчасно вручено. Ці обставини є підставою для вирішення спору у відсутності представника сільської ради.

Справа № 22-а-345/2006 р.                                    Головуючий у інстанції Мужик І.І.

Категорія 27                                                            Доповідач Девляшевський В.А.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що згідно генплану с. Білі Ослави, карт земельних ділянок (а.с. 19; 24) дійсно раніше існувала дорога належної ширини для проїзду до житлового будинку АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_1

Однак, ця дорога у зв'язку із зсувами грунту знищена. її ширина на даний час становить 1,5-2,0 метра. Про це зазначено у висновках головного архітектора району, начальника ЦДЗК за 2004 рік (а.с. 20; 26).

Приймаючи до уваги наведене, місцевий суд правильно вважав, що у неможливості проїзду до житлового будинку позивача по раніше існуючій дорозі немає вини ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що сільська рада своїм рішенням від 14.08.2005 року передала у приватну власність ОСОБА_3  ділянку 0,0513 га у   АДРЕСА_1, якою вона користувалась у визначених межах, на законній підставі. При цьому було прийнято до уваги, що ОСОБА_1   безпідставно відмовилась погодити межі ОСОБА_3.

Твердження апелянта про те, що оспорюваним рішенням сільради було порушено її право на проїзд до жилого будинку є безпідставним, оскільки рішенням Надвірнянського районного суду від 18.11.2005 року, залишеним в силі рішенням апеляційного суду від 24.02.2006 року (а.с. 129-133) у задоволення позову ОСОБА_1  їй було встановлено безоплатний постійний земельний сервітуто на право проїзду на транспортному засобі і права прогону худоби по земельній ділянці ОСОБА_3 по АДРЕСА_1.

Представником ОСОБА_1 апеляційному суду було надано документальний доказ реалізації згаданого судового рішення - свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_1 земельного сервітуту.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд І-інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи, ухваливши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст. 198; 200; 211; 212 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника  ОСОБА_1  відхилити, а постанову Надвірнянського районного суду по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий:                                                                                  В. А. Девляшевський

Судді:                                                                                                Н.П. Бідочко

                                                                                   В.М. Вакарук