Справа № 2-245/10                            

                                              ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26  травня    2010 року            Індустріальний   районний   суд  м. Дніпропетровська    

у    складі:  головуючого судді    Слюсар Л.П.

                      при секретарі  Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за  позовною заявою  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, треті особи  Земельне управління Дніпропетровської міської ради,  Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська, ОСОБА_5  про визнання права власності на частину  будинку, про виділення  в натурі частки із спільної сумісної власності, про визнання права користування земельною ділянкою , -

ВСТАНОВИВ:

          В   вересні   2009 року позивачі   звернулися  до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  з позовною заявою  до відповідача Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, треті особи :  Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська, ОСОБА_5  про визнання права власності на частину  будинку, про виділення  в натурі частки із спільної сумісної власності, про визнання права користування земельною ділянкою. В ході розгляду позовні вимоги  були уточнені, в якості третьої особи було залучено Земельне управління Дніпропетровської міської ради.

    Ухвалою суду від 14 травня 2010 року в якості співвідповідача  було залучено  Дніпропетровську міську раду.    

       В  позовній заяві позивачі,  та в судовому засіданні представник  позивачів  посилалися на те, що     АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську належить  Дніпропетровській міській раді та знаходиться на балансі КВЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська.  Будинок одноповерховий та складається з двох квартир №1 та №2. Квартира №1,  яка складається  з двох  кімнат , житловою площею 27,1 кв.м., в тому числі  кімнати площею 19,2 кв.м.;  кімнати  7,9 кв.м.;  кухні , площею 9,1 кв.м., вбиральні, площею 3,7 кв.м.,  коридору, площею 5,6 кв.м.  приватизована  позивачами, а в квартирі №2 на підставі договору найму житлового приміщення  проживає ОСОБА_5. Будинок повністю знаходиться на утриманні та обслуговуванні позивачів та третьої особи  ОСОБА_5  КВЖРЕП Індустріального району в утриманні будинку  та прибудинкової території участі не приймає.  

     Просили  визнати за позивачами  право спільної часткової  власності на 43/100 частин АДРЕСА_1, а саме:  кімнату, площею 19,2  кв.м.; кімнату, площею 7,9 кв.м.; кухню площею 9,1 кв.м.; вбиральню , площею 3,7 кв.м., коридор площею 5,6 кв.м.; визнати за ними  право користування земельною ділянкою , яка  знаходиться під їх частиною  будинку та необхідної для обслуговування загальною площею 129,7 кв.м., а саме: а) під частиною будинку, в розмірі 43/100 частки - 75,0 кв.м.;

б) для обслуговування частини будинку, в розмірі 43/100 частки -54,7 кв.м., а саме:

для обслуговування  зі сторони домоволодіння №78 – протягом 10,64 м.; для  обслуговування зі сторони вул. Поштової – протягом 13,61 м.;   для обслуговування зі сторони двору протягом 9,0 м., 4 м.;  під двором ділянка, площею 36,0 кв.м.  

          Відповідачі в судове засідання не з’явилися.  Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

      Третя особа  ОСОБА_5  в судове засідання не з’явилася. Про час і місце слухання справи   повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомила.

      Представник третьої особи Земельного управління Дніпропетровської міської ради в судове засідання  з’явився.  Щодо  заявлених  позовних вимог про визнання  за позивачами права власності на 43/100 частин  домоволодіння, то просили в цій частині ухвалити рішення  відповідно до діючого законодавства.   В  визначенні порядку користування  земельною ділянкою просили суд  в цій частині відмовити, оскільки  права позивачів не порушені, заявлені вимоги є передчасними, позивачі не зверталися до Дніпропетровської міської  Ради  з заявою про визначення порядку користування земельною ділянкою,   межі  земельної ділянки  не визначені.  

    Представник третьої особи Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явився. Відповідно до листа просили розглядати справу  без участі їх представника.

Представник позивачів не заперечував, щодо заочного розгляду справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення  представника позивачів,  представника третьої особи Земельного управління Дніпропетровської міської ради,  дослідивши матеріали справи  вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню   частково з наступних підстав.

    Як вбачається із матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні,  відповідно до   свідоцтва про право власності на житло від 29 серпня 2000 року, виданого виконкомом міської ради  народних депутатів на підставі розпорядження від 29.08.20006 року № 3/879-2000  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  на праві спільної сумісної власності належить  квартира АДРЕСА_1. Право власності на квартиру зареєстроване за нами в КП “ДМБТІ”  та записано у реєстрову книгу за № 545п  під № 2022-160 ( а.с.7).

Вказана квартира є квартирою посімейного,  спільного заселення, розміщена на першому поверсі   одноповерхового будинку і складається з двох кімнат житловою площею 27, 1 кв.м. Загальна площа квартири 45,4 кв.м. ( а.с.8). АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську належить  Дніпропетровській міській раді та знаходиться на балансі КВЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська. В квартирі №2 на підставі договору найму житлового приміщення  проживає ОСОБА_5

Відповідно до висновку  судової будівельно- технічної експертизи  №2341/2342-09  від 03.12.2009 року  частка квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 становить – 43/100 частин будинку.  Для обслуговування  кв.1  житлового будинку виділяється земельна ділянка загальною площею – 54,7 кв.м., а саме: для обслуговування  зі сторони домоволодіння №78 – протягом 10,64 м.; для  обслуговування зі сторони вул. Поштової – протягом 13,61 м.;   для обслуговування зі сторони двору протягом 9,0 м., 4 м.;  під двором ділянка, площею 36,0 кв.м., земельна ділянка під квартирою  -75,0 кв.м..  Загальна площа земельної ділянки під кв.1 ,  власники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та  місць земельних ділянок для його обслуговування становить – 129,7 кв.м. ( а.с.42-48).

Як встановлено в судовому засіданні співвласниками  спільних конструкцій будинку №76 є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 ( кв.1) та виконавчий комітет  Дніпропетровської міської ради ( кв.2), власність є спільною сумісною.  

Згідно до ст. 368 ЦК України,  спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суб’єктами права спільної сумісної власності  можуть бути  фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.  

Згідно до ст. 370 ЦК України   співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст.372 ЦК України  майно, що є спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна між  співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

            Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України  власниками  квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також  власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

 Таким чином  суд вражає що позовні вимоги позивачів  в частині   визнання за ними  права спільної часткової власності на 43/100 частин АДРЕСА_1 законні та підлягають задоволенню.

Позивачами заявлені вимоги  про визнання права користування земельною  ділянкою, яка знаходиться  під частиною будинку та необхідна для його обслуговування.

Відповідно до ст.116 ЗК України,  громадяни,  юридичні особи набувають  права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або органів приватизації, або  центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим  Кодексом.

 Набуття права  на землю  громадянами та юридичними  особами здійснюються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання  їх у користування.  

 Відповідно до ст.3 ЦПК України,  кожна особа має право  в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Як встановлено в судовому засіданні, позивачі   з питанням щодо  надання земельної ділянки  для обслуговування  АДРЕСА_3   до Дніпропетровської міської ради не зверталися,   межі земельної ділянки  не погоджувалися та не встановлювалися, отже  судом встановлено, що  права позивачів не порушені  та заявлені вимоги є передчасними, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовної заяви в цій частині позову.  

 Згідно до ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

  Керуючись:   ст. ст.364,368,370,377,382   ЦК України ,  ст.ст.116,118,123 ЗК України,  ст. 3,7, 11,  15, 30, 60,169,224-226   ЦПК України, суд –

 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  право  спільної часткової власності на 43/100 частини АДРЕСА_1, а саме:  кімнату площею 19,2 кв.м.; кімнату  площею 7,9 кв.м., кухню , площею 9,1 кв.м., вбиральню, площею 3,7 кв.м., коридор площею 5,6 кв.м.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

      Рішення може  бути оскаржено позивачем  в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя :                                                                                                     Л.П. Слюсар