УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Бех М.О.
суддів - Таран Т.С., Шипової Т.С.
за участю прокурора - Хомич С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Ірпеня на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець АДРЕСА_1 Київської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, учень ПТУ соціальної реабілітації АДРЕСА_2 Вінницької області, раніше не судимий,-засуджений за ч.З ст. 185 КК України на З роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його від відбування покарання звільнено з випробуванням та іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання, навчання або роботи.
Цивільні позови ДКПЕЗО „Ірпіньміськсвітло", ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. залишено без розгляду.
Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він з 29 червня по З липня 2005 року, за обставин встановлених судом та викладених у вироку, вступивши в злочинний зговір з неповнолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, таємно викрали три освітлювальні опори з ліхтарями по вул. Шевченка в м.Ірпені, вартістю 1900 грн кожна, всього на суму 5700 грн;
а 7,07.2005 р. вони проникли до будинку ОСОБА_3. і таємно викрали його індивідуальне майно на суму 430 грн;
15.07.2005 р. вони проникли до будинку ОСОБА_4. і таємно викрали його індивідуальне майно на суму 160 грн
ОСОБА_1крім того засуджено за те, що він 17.07.2005року близько 14 години, проник до будинку №АДРЕСА_3 в м.Ірпені та викрав індивідуальне майно гр.ОСОБА_2 на суму 942 грн;
На даний вирок подано апеляцію помічника прокурора м.Ірпеня в
якій ставиться питання про скасування вироку щодо засудженого з
. направленням справи на новий судовий розгляд. В поданні зазначено, що судом
безпідставно було залишено без розгляду цивільні позови, а при призначенні
покарання засудженому неправильно застосовано матеріальний закон,
Справа № 11 -677/2006 Головуючий у 1-й інстанції - Линник В.Я.
Кат: ст.. 185 ч.3 КК Доповідач - Таран Т.С.
оскільки при звільненні від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх застосовується ст. 104 КК України, а не ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію з зазначених у ній підстав, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок скасуванню з поверненням справи для додаткового розслідування.
Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, а ст. 64 КПК України передбачено, що при провадженні досудового слідства та розгляді справи в суді підлягають доказуванню:
· подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
· винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
· обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.
Як убачається з матеріалів справи, ці та інші вимоги закону під час досудового слідства та судового розгляду справи дотриманні не були і ті обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи належним чином не дослідженні, в ході судового та досудового слідства було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Так, в постановах про порушення кримінальної справи за окремими епізодами обвинувачення, вказано про вчинення злочину ОСОБА_1та неповнолітнім ОСОБА_5 і щодо них обох було порушено кримінальні справи.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року /а.с. 133/, тобто на момент вчинення злочину дана особа не досягла віку кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 7-1,7-3 КПК України, слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно-небезпечне діяння, вчинене особою у віці від 11 років і до віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і направляє справу разом з постановою прокурору. Однак, всупереч вимогам цього закону, в ході досудового слідства після порушення щодо ОСОБА_5 кримінальної справи, будь-яке рішення про подальший хід справи щодо нього прийняте не було.
Такі порушення норм КПК України є істотними, оскільки порушують як права неповнолітнього, так і права потерпілих по справі. В постанові про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1, в обвинувальному висновку та у вироку суду зазначено, що злочини засуджений вчинив за попереднім зговором з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2р. народження, тобто фактично у вчиненні злочину обвинувачується особа, обвинувачення якій не. було пред'явлено, її процесуальний статус по справі не визначений, жодного рішення органу досудового слідства чи суду в його інтересах не може бути оскаржено. Не визначення процесуального статусу ОСОБА_5 порушує також права потерпілих по справі, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.28 КПК України, закриття справ з підстав, зазначених у ст. 7,7-1 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати у встановленому законам порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 27.02.2004 р., при вирішенні питання про кваліфікацію злочину, вчиненого із залученням неповнолітніх, які внаслідок віку не є його суб'єктами, треба мати на увазі, що таке спільне вчинення злочину не утворює співучасті, тому при додатковому розслідуванні необхідно перевірити обгрунтованність ікримінування ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки - попередній зговір у вчиненні
злочину з іншою особою.
Враховуючи наведене, суд вважає вищезазначені порушення норм КПК України істотними, такими, що порушують права та законні інтереси учасників процесу, тому вирок суду необхідно скасувати, а справу направити для додаткового розслідування.
При додатковому розслідуванні справи необхідно усунути неповноту та неправильність, на які вказано в мотивувальній частині ухвали, а також, вжити всіх передбачених законом заходів до заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, а також, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365,366,374 КПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію помічника прокурора м.Ірпеня - задовольнити частково.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, справу повернути прокурору м.Ірпеня для додаткового розслідування, в ході якого усунути неповноту та неправильність, на які вказано в мотивувальній частині ували.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишити у вигляді підписки про невиїзд.