Справа №11- 678 2006р. Головуючий у 1 інстанції- Буряк В.Т.
Категорія-ст.409-1 КПК Доповідач- Дрига А.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 19 " липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого- судді Беха М.О.,
суддів - Дриги А.М., Таран Т.С.,
за участю прокурора - Хомич С.П.,
захисника - адвоката ОСОБА_1.,
засудженого - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. та його захисника на постанову Бориспільського районного суду Київської області від 21 травня 1999 року, якою
ОСОБА_2, 1963 року народження, уродженцю АДРЕСА_1Вінницької області, прописаний м. Київ, АДРЕСА_2, працював охоронником дачного кооперативу „ІНФОРМАЦІЯ_1" Київського радіозаводу в АДРЕСА_3, в порядку ст. 55 КК України (в редакції 1960р.) раніше не судимого,
- скасоване умовне засудження і направлено в місця позбавлення волі відповідно до вироку від 08.12.1998р Бориспільського районного суду Київської області на строк один
рік.
Згідно постанови суду, ОСОБА_2. вироком Бориспільського районного суду Київської області від 08.12.1998 року засуджений за ст. 140 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України, міра покарання обрана умовно з іспитовим терміном - 1 рік і накладено штраф, із застосуванням ст. 44 КК України, в сумі 200 грн.
Подання інспекції виправних робіт МРВ про направлення ОСОБА_2. в місця позбавлення волі судом задоволено, оскільки засуджений злісно ухилявся від відбування покарання, на облік в інспекцію виправних робіт не став, не має постійного місця проживання, веде антигромадський спосіб життя.
Крім того, даною постановою ОСОБА_2. оголошений в розшук.
В апеляції захисник ОСОБА_1просить скасувати дану постанову, оскільки вважає, що суд невірно застосував кримінальний закон, а саме ч. 5 ст. 45 КК України. До адміністративної відповідальності ОСОБА_2. не притягувався, громадського порядку не порушував, штраф не сплатив з поважних причин. Також, суд невірно послався при прийнятті свого, рішення на ст. 409-1 КПК України, тоді як слід було застосувати положення ч. 1 ст. 408-2 КПК України. Звертає увагу на те, що справа була розглянута без участі ОСОБА_2., розшук оголошено безпідставно, з постановою суду засуджений взагалі не був ознайомлений.
ОСОБА_2. в апеляції просить скасувати постанову суду з тих же підстав, які навів захисник в своїй апеляції.
В запереченнях на апеляцію адвоката виконуючим обов'язки Бориспільського міськрайонного прокурора вказано, що підстав для скасування постанови суду немає, постанова є законною і обґрунтованою.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про задоволення апеляцій засудженого та його захисника та скасування постанови суду, думку захисника та засудженого, які підтримали подані апеляції і просили скасувати постанову суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та захисника слід задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України, підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.
Як вбачається із матеріалів справи щодо ОСОБА_2., згідно подання начальника Бориспільського МРВ ГУ МВС України у Київській області, постановою Бориспільського районного суду Київської області 21.05.1999 року було скасовано умовне засудження з направленням в місця позбавлення волі відповідно до вироку Бориспільського районного суду Київської області від 8.12.1998 року.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що засуджений злісно ухилявся від відбування покарання, на облік в інспекцію виправних робіт не став, не має постійного місця проживання, веде антигромадський спосіб життя. Не наведено мотивації для скасування умовного засудження ОСОБА_2і в постанові суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. 22.03.1999 року був зарахований в Київській Центр соціальної адаптації престарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця проживання, виписаний з центру 07.12.2001 року у зв'язку з працевлаштуванням в санаторії „ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Київ, де працював до травня 2006 року, до адміністративної відповідальності не притягувався, громадський порядок не порушував.
Вказана постанова суду немотивована, містить суперечливі висновки, які ставлять під сумнів законність прийнятого рішення, тому колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно врахувати наведене, перевірити можливість застосування до ОСОБА_2. ст. 106 КК України, розглянути справу по суті відповідно до норм кримінально - процесуального закону і в залежності від встановленого прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2. та адвоката ОСОБА_1. задовольнити.
Постанову Бориспільського районного суду Київської області від 21.05.1999 року щодо ОСОБА_2- скасувати. Матеріали справи направити до Бориспільського міськрайонного суду Київської області на новий судовий розгляд.