Справа № 11-а-707 2006 головуючий в І інстанції Карпович В.Д.
Категорія ст. 187 ч.2 доповідач Авраменко М.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного
суду Київської області в складі:
Головуючого - Коротких О.А.
суддів - Авраменко М.Г., Дриги А.М.
з участю прокурора - Єлфімова І.П.
адвоката - ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Яготинського району Лещенка С. та захисника ОСОБА_1 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 18 травня 2006 року яким засуджено
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця АДРЕСА_1Київської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дитину 2005 р.н., інваліда III групи, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого в м. Березань Київської області по АДРЕСА_2
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця м. Березань Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, учня 3 курсу ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, проживаючого в м. Березань Київської області по вул. АДРЕСА_3
за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4-х років позбавлення
волі із конфіскацією всього особистого майна, кожного.
Конфісковано, як знаряддя злочину автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний
знак НОМЕР_1
Цим же вироком вирішено питання про речовий доказ.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3. та ОСОБА_4. визнанні винними та засуджені за те, що 31.03.2006 року, близько 3 години ЗО хв., за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5. котрий визнаний неосудним, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі ВАЗ-21013 д.н. НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_3
прибули в м. Яготин Київської області, з метою вчинення нападу та заволодіння майном прохожих громадян.
Близько 4 годин, на вул. АДРЕСА_4, ОСОБА_5., діючи з метою заволодіння майном ОСОБА_2. вчинив на нього розбійний напад, при цьому наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_2 заподіявши потерпілому забійну рану нижньої губи.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3. з метою утримання потерпілого та заволодіння його майном, застосували насильство. ОСОБА_4. утримував за ліву руку потерпілого, а ОСОБА_3. наніс удар по потиличній частині голови. В подальшому потерпілий втік, а його дублянка залишилась в руках нападаючих.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи, подав апеляцію на вирок суду.
Також подав апеляцію захисник засудженого ОСОБА_3
Прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, а в доповненні про зміну апеляції просить також постановити вирок апеляційного суду, яким призначити ОСОБА_3та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 187 КК України покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного їм майна, кожному.
Свою апеляцію прокурор обґрунтовує тим, що суд призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України послався на те, що підсудні являються особами раніше не судимими, мають позитивні характеристики, а ОСОБА_3. має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом дитинства і постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Призначене покарання є незаконним та занадто м'яким, не відповідає ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставинам його вчинення та особам винних.
Захисник ОСОБА_1в своїй апеляції та доповненні до неї просить змінити вирок суду першої інстанції, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а також частково скасувати вирок суду в частині конфіскації автомобіля ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_1
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що на його думку вирок щодо ОСОБА_3 є незаконним з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого. , Постановляючи вирок суд погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_3 які дав орган досудового слідства та зазначив у вироці, що він вчинив напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2. поєднаний з насильством, за попередньою змовою групою осіб.
Орган досудового слідства та суд дали невірну оцінку доказам, зібраним по справі. За основу було прийнято акт судово-медичного дослідження та висновок судово-медичної експертизи та не дав їм належної правової оцінки, чому саме експерт вважає, що забійна рана губи потерпілого відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд не дотримався вимог ч.2 ст. 68 КК України та не врахував, що батьки ОСОБА_3 відшкодували заподіяну моральну шкоду, його
сімейний стан та стан здоров'я. Його виправлення можливе без відбуття покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
В доповненні до апеляції, захисник просить скасувати вирок суду в частині конфіскації автомобіля ВАЗ-21013. Ні під час досудового слідства, ні при розгляді справи в суді не було встановлено власника автомобіля.
Власником автомобіля являється ОСОБА_6і не може бути визнаний знаряддям злочину, а тому не може бути конфіскованим на користь держави.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, а також просив частково задоволити апеляцію захисника в частині скасування вироку про конфіскацію автомобіля ВАЗ-21013, пояснення апелянта підтримавшого свою апеляцію та повідомившого суд, що у його підзахисного маються копії вироків по справі датовані 17 і 18 травня 2006 року, пояснення засуджених, котрі підтримали апеляцію захисника та просили суд змінити вирок суду, перекваліфікувати їх дії і призначити покарання без позбавлення волі, думку потерпілого, котрий просив пом'якшити покарання засудженим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій державного обвинувача і захисника ОСОБА_1 та скасування вироку суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд.
В матеріалах справи знаходиться вирок Яготинського районного суду від 18 травня 2006 року, разом з тим у засудженого ОСОБА_3 мається копія, завірена належним чином, вироку від 17 травня 2006 року. Із супровідного листа, підписаного головуючим по справі (а.с. 321) вбачається, що засудженим для вручення направлялась копія вироку від 17 травня 2006 року.
Згідно розписки від 19.05.2006 року та від 20.05.2006 року засуджені ОСОБА_4. та ОСОБА_3. отримали копії вироку від 17 травня 2006 року (а.с. 322, 323).
Зазначена обставина свідчить про те, що вирок суду було винесено поза межами нарадчої кімнати, що відповідно до ч.2 ст. 370 КПК України тягне за собою його скасування.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію державного обвинувача - старшого помічника прокурора Яготинського району Лещенка С. та захисника ОСОБА_1 задовільнити частково.
Скасувати вирок Яготинського районного суду Київської області від 18 травня 2006 року стосовно. ОСОБА_3. та ОСОБА_4., а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.