ОКРЕМА  ПОСТАНОВА

12 травня 2009 року                     Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого-судді     Ліуша А.І.

при секретарі         Спанчак О.Г.

з участю прокурора     Шолопи Р.В.

та захисника         ОСОБА_1                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 307 ч.3 КК України, ОСОБА_3 за ст. 307 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в :

постановою Залізничного районного суду міста Львова від 12.05.2010 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 307 ч.3 КК України та ОСОБА_3 за ст. 307 ч.3 КК України направлено прокурору Залізничного району міста Львова для проведення додаткового розслідування.

Під час судового розгляду було встановлено, що 22 січня 2009 року старшим слідчим СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слободою А.Д. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 307 ч.3 КК України. При винесенні даної постанови, слідчим безпідставно не застосовано норми кримінально-процесуального закону та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як підозрюваним, не роз’яснено права на оскарження до суду постанови про порушення справи відповідно до ст. 236-7 КПК України, чим позбавлено їх можливості у повній мірі скористатись своїми процесуальними правами та захистити свої законні інтереси. /а.с. 1, 2, 3, 39, 82/

Також у матеріалах справи міститься супровідний лист про поміщення речових доказів у камеру зберігання в додатку до якого зазначено опечатаний поліетиленовий пакет з речовими доказами, однак не вказані, які саме речові докази містяться у даному поліетиленоволму пакеті, їх кількість, міра та вага. Не зазначено таких даних і у квитанції про отримання наркотичних засобі № 2065, згідно якої на зберігання отримано лише один поліетиленовий пакет. /а.с. 152, 153/

Крім того 29.01.2009 року та 01.02.2009 року старшим слідчим СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слободою А.Д. неправомірно винесено постанови про відмову у визнанні речовими доказами мобільних телефонів вилучених у підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с. 119, 136/ Також 07.02.2009 року старшим слідчим СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слободою А.Д. неправомірно винесено постанови про відмову у визнанні речовими доказами мобільного телефону вилученого у обвинуваченого ОСОБА_5 /а.с. 195/

Старший слідчий СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слобода А.Д., в судовому засіданні пояснив, що ним було відмовлено у визнанні речовими доказами мобільних телефонів вилучених у підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки вони змінили номери телефонів після скоєння злочину, однак підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснення слідчого заперечили та ствердили, що номерів телефонів вони не змінювали і у даних телефонах міститься уся інформація щодо їхніх розмов.

Тому суд вважає, що вказані постанови про відмову у визнанні речовими доказами винесені передчасно та неправомірно, підсуді використовували, вилучені у них мобільні телефони, як фактичне знаряддя скоєння злочину, у них зберігались номери абонентів, час та тривалість розмов, тому слід провести належні експертизи даних телефонів та витребувати необхідну інформацію, щодо телефонних розмов, які здійснювались підсудними в період скоєння злочину, в якому вони обвинувачуються. Належне дослідження, вилучених у підсудніх, мобільних телефонів мало важливе значення для встановлення істини у справі.

Також згідно ст. 106 КПК України протокол затримання особи підписується особою, яка його склала, і затриманим. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з її родичів.

Однак в порушення вимог зазначеної норми закону у протоколах затримання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.01.2009 року. слідчим не вказано як саме, усно чи письмово повідомлено родичів підсудних. Також вказані протоколи не містять зазначення часу та підписів підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при їх звільненні. /а.с. 44, 87/

Вказані порушення містяться також і у протоколах затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.02.2009 року. Згідно даних протоколів родичі затриманих не були повідомлені про їх затримання. Протоколи також не містять зазначення часу та підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при їх звільненні. /а.с. 224, 235/

Крім того у порушення вимог ст. 107 КПК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6, після затримання, взагалі не були допитані, як особи підозрювані у вчиненні злочину, що є грубим порушенням вимог зазначеної статті КПК України.  

05.02.2009 року слідчим Слободою А.Д. винесено постанови про звільнення підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі їх захворювання. /а.с. 227, 238/. Однак у матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував фізичну хворобу підозрюваного ОСОБА_5, на час винесення вказаної постанови. У постанові від 05.02.2009 року про звільнення підозрюваного ОСОБА_6 однією з підстав його звільнення є притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності вперше. Однак зазначена підстава є неправдивою та не відповідає дійсним обставинам, оскільки у вимозі ІЦ про судимості ОСОБА_6 від 09.02.2009 року чітко вказано, що він 12.12.2001 року був засуджений Мукачівським районним судом Закарпатської області за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі. /а.с. 230/

Також безпідставною та невмотивованю є і постанова від 25.02.2009 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі у зв’язку з захворюванням обвинуваченого ОСОБА_6, оскільки така винесена лише на основі неперевіреного слідчим телефонного повідомлення, тому жодних підстав зупиняти досудове слідство у слідчого не було. /а.с. 278, 279/

 Неправомірно винесеною є і постанова від 17.03.2009 року про виділення матеріалів справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в окреме провадження на основі перебування обвинувачених на стаціонарному лікуванні в Мукачівській центральній районній лікарні Закарпатської області і їх термін не визначено, хоча у матеріалах справи міститься виписка з історії хвороби ОСОБА_5 у якій зазначено, що на стаціонарному лікування він перебував з 15.01.2009 року до 29.01.2009 року. Згідно ж довідки, надісланої факсом, на стаціонарне лікування обвинувачений ОСОБА_5 поступив лише 23.03.2009 року. Тобто на час винесення вказаної постанови, обвинувачений ОСОБА_5 не перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, згідно ж довідки, надісланої факсом обвинувачений ОСОБА_6 поступив під нагляд лікаря лише 19.03.2009 року, тобто через два дні після винесення зазначеної постанови /а.с. 338, 339, 341, 343/

В судовому засіданні старший слідчий СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слобода А.Д., взагалі зазначив, що на даний час немає жодних підтверджуючих довідок хвороби обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім того 23.03.2009 року старшим слідчим СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слободою А.Д. дано доручення у якому органу дізнання Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області доручено встановити місце знаходження та забезпечити явку в СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, хоча, ще 17.03.2009 року цим же слідчим винесена вказана вище постанова про виділення матеріалів справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в окреме провадження. /а.с. 344/

Також у даному доручення від 23.03.2009 року органу дізнання Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській міститься вказівка на встановлення особи на ім’я ОСОБА_7, який мав намір придбати в підсудного ОСОБА_3 наркотичну речовину та особи на ім’я ОСОБА_8, жителя м.Мукачево, Закарпатської обл.  Одночасно у матеріалах справи містяться рапорти працівників міліції також датовані 23.03.2009 року у яких зазначено, що особу на ім’я ОСОБА_7 та особу на ім’я ОСОБА_8, який проживає у м.Мукачево, Закарпатської обл., встановити не можливо.

Співставляючи дату винесення вказаного доручення та дати скадання зазначених рапортів, суд вважає, що працівниками міліції взагалі не проводилась робота щодо встановлення зазначених у дорученні осіб, слідчим не проведено контролю за виконанням даного ним доручення, хоча встановлення даних осіб та їх допит у судовому засіданні мають важливе значення для об’єктивного та всебічного розгляду справи та встановлення істини у справі.

Наведене свідчить про неналежне відношення старшого слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Слободи А.Д. до розслідуваних ним кримінальних справ та покладених на нього службових обов’язків, що призвело до грубого порушення норм КПК України при проведенні досудового слідства та направлення справи на додаткове росзслідування.

Суд вважає, що про вищенаведені факти слід повідомити прокурора Залізничного району м.Львова та начальника ГУ МВС України у Львівській області для вжиття необхідних заходів реагування.

Керуючись  ст.ст. 232, 273, 340  КПК  України,  суд -  

п о с т а н о в и в :

про наведене в мотивувальній частині окремої постанови, довести до відома прокурора Залізничного району м.Львова та начальника ГУ МВС України у Львівській області для вжиття необхідних заходів реагування.

Про вжиті заходи повідомити Залізничний районний суд у місячний термін.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з наступного дня після її проголошення.

Суддя:                         А.І.Ліуш