Справа № 2 -3420 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08  червня    2010 року    Київський  районний  суд м. Полтави в складі:

головуючого судді   Яковенко Н.Л.,

при секретарі Залєвській Я.В.,

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Полтава  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1  до Головного Управління  Пенсійного фонду України в Полтавській області    про  визнання дії неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

    В квітні   2010  року позивач ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом в порядку цивільного судочинства  до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

    30 квітня 2010 року уточнив свої позовні вимоги.

    В поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи з 22 грудня 2003 року, а з 27 листопада 2008 року - інвалідом 2 групи в зв’язку із захворюванням пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.  Відповідно до ст. 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як інвалід 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а як інвалід 2 групи -  в  розмірі   75 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідачем в повному обсязі не виплачується.

    В поданій до суду позовній заяві просив суд  визнати  дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  щодо відмови у здійснені перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 грудня 2008 року, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» протиправними. Просив зобов’язати  Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок додаткової пенсії з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

    В судовому  засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заявах обставини.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи (а.с. 25), про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань до суду не подавав.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає   задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

    Позивач ОСОБА_1  згідно з довідкою МСЕ  № 0018312 є інвалідом третьої групи, а відповідно до довідки МСЕ №  0254304 з 27 листопада 2008 року – інвалідом другої групи,  захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням  громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії.

           Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

           Законом України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

    Відповідно до ст. 50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи – у розмірі 50 %.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 вказаного Закону викладено в новій редакції, було передбачено, що  особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам 3 групи – 15 %.

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст. 50 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що для  інвалідів  2 групи  розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком, для інвалідів 3 групи – 50 %..

Таким чином  з 22.05.2008 року позивач ОСОБА_2, як інвалід 3 групи,  мав право на отримання  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Починаючи з 01 грудня 2008 року позивач ОСОБА_2, будучи інвалідом 2 групи, мав право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75   % мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Із статі 50  вказаного Закону  випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі  прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї  статті,  застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50  Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Також встановлено, що з 01 липня 2008 року відповідач позивачу виплачував щомісячну  додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилання відповідача на те, що п. 4  постанови  Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»и від 28.05.2008 року  № 530  встановлено  що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:  тим, що належать до категорії 1  інвалідам II групи - 20 відсотків судом при вирішенні справи не приймається до уваги,  оскільки  надання  законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок,  може  допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

При розрахунку державної  пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому перерахунок пенсії має  здійснюватися з урахуванням вимог ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.   з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

           Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними  управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, де на обліку знаходиться позивач ОСОБА_1 Враховуючи вищевикладене, суд вважає Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання  відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача  відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 22 травня  2008  року з урахуванням проведених виплат.

    З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області   в нарахуванні додаткової пенсій позивачу в розмірі передбаченому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК  України,  -

 В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.

    Визнати  дії   Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 грудня 2008 року, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» протиправними.

    Зобов’язати  Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01 грудня 2008 року з урахуванням ч. 3  ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий  суддя         /підпис/             Н.Л.Яковенко

    Суддя                                 Н.Л.Яковенко