Справа № 2-2070-2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

             27 травня 2010 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді                                                Овчаренко Н.Г.

при секретарі                                                            Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районні м. Дніпропетровська про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, -    

В С Т А Н О В И В :  

            В травні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила постановити рішення, яким визнати відмову відповідача відносно виплати позивачці щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити  раніше призначену їй пенсію  за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що 09.07.2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким було визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Норми закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого рішення. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації та інші форми соціальних гарантій, відбулося фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, що передбачає частина третя статті 46 Конституції України, чим порушується гарантоване статтею 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. Позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська з метою поновлення виплати (перерахування) щомісячної соціальної допомоги з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, але у виплаті такої соціальної допомоги їй було відмовлено. У зв’язку з цим, вона вимушена звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

У судове засідання позивачка не з’явилася, належним чином була повідомлена, раніше надала суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, посилалася на обставини викладені в позовній заяві, справу просила розглянути у її відсутність в зв’язку з похилим віком.

У судове засідання представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська не з’явився, належним чином був повідомлений, але раніше надав суду заперечення на позов ОСОБА_1, в яких просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що вони діють в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Доплати до пенсії дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Розмір доплат дітям війни до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, законами України не передбачено. Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом. З 01.01.2008 року вони проводять перерахунок пенсії дітям війни в розмірі 47 грн., згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік. Також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, тому відповідач вважає, що строк давності звернення до суду не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій. Оскільки в даному випадку підвищення до пенсії не було нараховане, то відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову. Справу просив розглянути у його відсутність.                

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

           У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та отримує пенсію за віком. Згідно Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни та має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Згідно рішення Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 19.03.2010 року № М 80-10, ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку та виплаті підвищення,  передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачкою було подано позов до суду 05.05.2010 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Суд не приймає до уваги зауваження відповідача, в яких він заперечував проти позову та наполягав на відмові у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивачка звернулася до суду у травні 2010 року, тобто з пропуском річного строку, оскільки позивачка звернулася до суду з позовом посилаючись на ЦК України, згідно якого загальна позовна давність встановлюється в три роки.  

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності 01.01.2008 року.

Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.

У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).

Суд, не бере до уваги посилання Управління Пенсійного фонду України в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі в м. Дніпропетровську в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 07.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також зобов’язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 07.05.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період.

Що стосується вимог позивачки щодо зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу надалі при нарахуванні пенсії, то вони не підлягають також задоволенню, оскільки позивачкою до суду не було надано доказів того, що її права порушені, оскільки як встановлено в судовому засіданні, до відповідача з такою вимогою вона не зверталася.

             Суд дійшов висновку, що даний позов необхідно задовольнити частково та визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі від 19.03.2010 року № М 80-10 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Дніпропетровська перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 07.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Що стосується позовних вимог позивачки про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити  раніше призначену їй пенсію  за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, то вони задоволенню не підлягають. На 2009 рік не внесено змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що права позивачки з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року не порушені, та задоволенню не підлягають.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати..

            Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп.

            На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України «Про Конституційний Суд України», ст.. 257 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60,  88, 143, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районні м. Дніпропетровська про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії –  задовольнити частково.      

           Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровську в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 07.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 07.05.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.              

Суддя                                                                                Н.Г. Овчаренко